Page 26 - 169
P. 26
таке розбиття позначають через ∆.
Згідно 2.17 матимемо Q = N(m+1) невідомих (a nm). Співвідношення 2.18
утворюють систему з (N-1)m рівнянь. Завдання наближення лінійними
сплайнами найбільш просте, так як (m = 1), в цьому випадку кількість
невідомих (Q) вільних параметрів рівне (Q = 2N).
Оскільки лінійний сплан S 1 ( , f ) x повинен максимально наближатися до
функції f(x) в точках x 0,…, x N то отримується наступна система рівнянь:
P ( x ) f ( x ), n ,...,1 N
n
n1
1
n
1
(2.19)
P ( x ) f ( x ), n ,...,1 N
n1 n n
Ця система розпадається на системи рівнянь відносно окремих
багаточленів:
P 1 n (x n 1 ) a n 0 a n 1 n 1 (xf n 1 )
x
(2.20)
P (x ) a a x (xf )
n 1 n n 0 n 1 n n
звідси знаходимо:
f (x ) f (x )
a 1 n n n 1 (2.21)
x x
n n 1
x
a n 0 f (x n 1 ) a n 1 n 1 (2.22)
багаточлен P n1(x) є інтерполяційним багаточленом першої степені з вузлами
інтерполяції (x n-1, x n), що розглядаються багатократно.
Для прикладу розглянемо відрізок [A, B] на якому відома характеристика
об’єкту в (n) точках, рис.2.6.
y
a
A B
x 0 x' x'' x''' x
m m
Рисунок 2.6 – Характеристика об’єкту
Задана ділянка характеристики найбільш доцільно розділити та три
частини. Функцію апроксимації лінійними сплайнами y=f(x) наведеної
характеристики аналітично можна записати наступним чином:
P 1 . 1 (x ), x 0 x i 'x
f (x ) P 1 . (x ), x ' x i ''x (2.23)
2
P (x ), ' ' x x ''x '
3 1 . i
де функція P n1(x) для даного випадку має вигляд: P ( x) a a 1 x.
0
n1