Page 14 - 169

Одним з головних завдань моделювання пристроїв перетворення форми
інформації чи інформаційних систем в цілому є забезпечення можливості
коректування (покращення) їх метрологічних характеристик на основі
реалізованих моделей.
На практиці будь-який вимірювальний пристрій чи інформаційних канал
має похибку перетворення вхідної величини:
 y  y  y p
i
n
i
i
де: y n – вихідна величина пристрою перетворення (давача);
y p – реальна вихідна величина.

y Fp(x, t)

y p
y n Fn(x, z, t)
y

0 x

Рисунок 1.5 – F p(x, t) -функція, яка описує зміну вимірюваної величини,
F n(x, z, t) - функція, що описує зміну вихідної величини перетворювача

Таким чином, якщо зміна реальної величини описується як F p(x, t), а зміна
вихідної величини первинного перетворювача як F n(x, z, t) де z – збурюючий
вплив, то на основі отриманих характеристик можна сформувати модель з
коректуванням вихідної величини перетворювача, яка дозволить зменшити
величину ∆y → 0.

F F ( (x , , z ), t , x ) t  F (x , ) t
m n p
Тобто за допомогою моделі, яка враховує конструктивні особливості,
вихідні інформаційні сигнали реального об’єкту перетворюються таким чином,
щоб частково або повністю компенсувати шкідливі впливові фактори на
потрібній ділянці характеристики, що дозволяє мінімізувати похибки при
перетворенні та обробці вимірювальної інформації.
На практиці в основному застосовують спрощені математичні моделі,
первинні перетворювачі (давачі) найчастіше описуються на основі
передавальних функцій, диференційні рівняння та модель в просторі станів
більш характерні для опису автоматизованих і автоматичних технологічних
процесів.