Page 62 - 164

62

Характерною особливістю більшості гірських порід є електрична
анізотропія, яка кількісно оцінюється коефіцієнтом анізотропії:


  п 1, (9.14)
 t

де  п і  t — питомі опори породи виміряні перпендикулярно і вздовж
напластування. Як правило, для порід терригенного розрізу коефіцієнт
анізотропії буде менший ніж (2) в рідких випадках перевищує цю величину.
Для тонкошаруватих розрізів:

2
h h (    )
  1  a в а в , (9.15)
h (  h ) 2  
a в а в

де h а і h в — відповідно товщина прошарків та їх сумарна потужність;  а і  в —
відповідно питомий опір прошарків та питомий середній опір сумарної пачки
прошарків.

Фізичні основи інтерпретації результатів електричного каротажу

Вимірювання електричного опору гірських порід проводиться в
неоднорідному середовищі, тому фактично ми реєструємо уявний опір гірських
порід.

 U
  К , (9.16)
у
I

де К — коефіцієнт зонда; U — різниця потенціалів між вимірювальними
електродами потенціал і градієнт зондів; І — сила струму, який живить зонд.

Уявний опір в цьому випадку залежить від ( п,h,  ф, d св,  зп,) і встановлюється
для обмеженого числа простих випадків:
— однорідне ізотропне безмежне середовище;
— однорідне анізотропне безмежне середовище;
— середовище, яке складається із плоскопаралельних шарів різного питомого
опору і потужності;
— кооксіально нескінчено довгих циліндричних шарів.
Для більш складних умов залягання порід характер розподілу уявного опору
отриманий шляхом модулювання. Однак, число кривих, які отримуємо в
процесі досліджень, недостатнє для вивчення різних випадків. Тому в процесі
інтерпретації часто використовуються теоретичні криві, розраховані для двох
граничних випадків, коли свердловина має нескінченно малий діаметр і коли
питомий опір пласта нескінченно великий. Криві  у в реальних умовах для
будь-яких пластів високого опору обмеженої потужності, які пересікає