Page 60 - 164

60

де E — ширина ділянки між енергетичними рівнями, еВ; К — стала
0
-23
Больцмана =1.38*10 Дж/С ; Т 0 — абсолютна температура нуля стоградусної
шкали.
Залежність питомого опору від частоти струму, оцінюється параметром

частоти P f, який визначається P  , де  і  — відносно питомий опір
f f
 f
мінералу (породи) при нульовій та заданій частоті струму.
Для гірських порід характерна змішана електропровідність з перевагою
іонної провідності в осадових породах, тому більшість гірських порід по
електричному опору можна поділити на дві двокомпонентні системи.
1) порода складається із мінералів високого питомого електричного опору і
проводящих рудних включень;
2) порода складається із породоутворюючих мінералів високого питомого
електричного опору та проводящих заповнювачів порового простору.
У першому випадку електричний опір породи:

  П Р  , (9.5)
п м t п м

де  — питомий опір породоутворюючих мінералів високого опору; П м=f(К м,
п м
 м) — параметр провідності обумовлений включеннями низького опору, де К м
— вміст проводящих мінералів у породі.
У другому випадку:

 п=Р пР нР tП п в, (9.6)

де Р п, Р н — відповідно, параметр пористості та параметр насичення.

 1
Р  вп  — для неглинистих порід (9.7)
п m ( m 1) К
 п К п 0 0 п

m 0 — структурний показник, який змінюється в межах від 1.3 до 2.5, чим
більше зцементована порода, тим вище значення m 0.
При заповненні частини порового простору глинистими частинками, що
проводять струм, коефіцієнт Кп в формулі (9.7) може бути замінений на
фіктивне його значення, яке розраховується:


К  К  К в , (9.8)
п ф. п.р г л
 г л

Для середнього значення пористості Кп залежність (9.7) приводиться до
формули Арчі: