Page 67 - 164

67

2. Пласти малої потужності MN, (AB)  1= 3
У міру наближення зонда до пласта високого опору малої потужності,  у
спочатку зростає і досягає найбільшої величини при перетині підошви пласта
заземленням А (Рис. 9.5 точка b).

Рисунок 9.5 Крива  у при перетині потенціал-зондом (MN)
пласта малої потужності високого опору

У точці b  у тим більше, чим більше  2 і при  2= досягає 2 1. Після того, як
електрод А перетне підошву пласта,  у зменшується (ділянка bс) і досягає
значення  у2 1. На ділянці cd уявний опір залишається стабільним. Довжина
цієї ділянки дорівнює різниці розміру зонда та потужності пласта. Як тільки
вимірювальний електрод М перетне підошву пласта, уявний опір знову зростає
(ділянка de) і досягає максимуму при перетині покрівлі пласта електродом М. В
цій точці, що розміщується на відстані L з/2 від покрівлі пласта, уявний опір
 
рівний   2  2 3 . Після чого  у зменшується і досягає значення, що
3 y
  
2 3
рівне  3 (ділянка ef).