Page 57 - 164

57

виявлення. В цьому випадку здійснюється спостереження процесів формування
або розформування зони проникнення в часі за даними БКЗ, спосіб повторних
замірів з незмінними умовами у свердловині, або метод двох розчинів при зміні
свердловинних умов.
Такі спостереження в обдсажених свердловинах з використанням даних
нейтронних методів направлені на виявлення газових колекторів у процесі
розформування зони проникнення. Вони застосовуються у геологічних
розрізах, де мають місце складно-побудовані колектори.
Вторинні методи (кількісні). Базуються на критичних граничних
значеннях петрофізичних параметрів, а саме:
— критичне значення проникності (Кпр);
— граничне значення пористості (Кп);
— граничне значення глинистості (Сгл, Кгл).
Геофізичні параметри , що відображають зміну коефіцієнта пористості і
проникності: In, I, nc і т.д.
Основним критерієм, який дозволяє віднести породу до класу “колектор”
або “не колектор” є граничне значення коефіцієнта проникності.
Граничне значення проникності в більшості випадків залежить від
властивостей флюїдів і колектора в пластових умовах. Для нафтоносних
колекторів величина граничного значення рівна 1-10 мД, для газових 0,1-1 мД.
Узагальнюючи вище сказане, можна зробити висновок, що виділення
пластів-колекторів у теригенних розрізах є трудоємка інтерпретаційна робота,
яка потребує об’ємних знань про фізичні властивості гірських порід, флюїдів,
що їх насичують, та взаємодію фізичних полів.

Запитання за змістом лекції:

1. Геологічні задачі, які виконуються за результатами електричних методів.
2. Які типи провідності притаманні гірським породам?
3. На які класи діляться гірські породи по величині питомого опору?
4. Фізична суть, що лежить в основі інтерпретації даних електричних методів.
5. Від чого залежить форма кривих, отриманих в результаті електрометрії
свердловин.
6. Які існують способи виділення пластів-колекторів?
7. Які пласти відносять до колекторів?