Page 61 - 164

61

а
Р  п , (9.9)
п
К m
п

де а — коефіцієнт, що змінюється від 0.4 до 1.6. Значення 1.6 характерне для
п
глинистих порід; m — середнє значення тангенса нахилу кривої
lgР  f (lgК ) .
п п
Збільшення параметра пористості Р п із збільшенням неоднорідності і ступеню
цементації породи пояснюється збільшенням довжини струмопровідних
шляхів, що кількісно оцінюються таким параметром, як електрична звивистість
Т е.

n
 l
1
2
Т  , (9.10)
е
l

n
 l
1
— середня статистична довжина струмопровідних шляхів зразка породи; l
2
— довжина зразка породи.
Згідно теорії електропровідності гірських порід:

2 1 (  m )( 1  К )
0
п
Т  Р К п  К п , (9.11)
п
е
2

Структурний показник m 0 розраховується за формулою:

2lg Т
m  1 е , (9.12)
0
( 1 К )( 2  lg 100 К )
п п

Фізична суть цього показника полягає в тому, що при К п30% величина його
визначається величиною електричної звивистості Т ел.
Показник змочуваності h 0(n) розраховується виходячи із параметру насичення:

Q
Р  н , (9.13)
н
К n
в

де Q — стала близька до одиниці; n — змінюється в межах від 1.8 до 3.5
н
Чим більш гідрофобний колектор, тим вище n 0.
Поверхнева провідність гірських порід (Пп) — зменшується із збільшенням
відносної глинистості h/гл і відношення питомого опору води ( в) до питомого
опору глин ( гл).