Page 49 - Г
P. 49

Певному входу Y і внутрішньому стану Q, коли всі елементи
                            знаходяться в рівновазі, відповідає деякий вихід X. При зміні
                            вхідного сигналу в елементах пам’яті починаються перехідні
                            процеси, які завершуються новим рівноважним станом, який
                            однозначно  визначається  зміненими  Y  і  Q  і  натає  раніше
                            наступної зміни сигналу на вході.
                                   Існує  і  другий  вид  блочної  структури  асинхронного
                            автомата  зі  скінченою  пам’яттю,  яка  отримала  назву
                            позиційної. Позиційна структура КА включає наступні блоки:
                            умови,  що  формують  сигнал  переходу  від  операції  до
                            операції;  логічний,  призначений  для  виправлення  критичних
                            станів  при  переходах  від  операції  до  операції;  пам’яті,
                            кількість  елементів  якої  рівна  кількості  операцій,  тому  при
                            виконанні  кожної  операції  активований  тільки  відповідний
                            елемент  пам’яті;  виходів,  які  гарантують  відсутність  хибних
                            сигналів на виході. Позиційна структура має деяку апаратурну
                            надлишковість      порівняно     з    іншими      асинхронними
                            структурами,  але  вона  забезпечує  стійкість  функціонування
                            КА  при  зміні  часових  характеристик  елементів,  спрощує
                            відладку, обслуговування і діагностику неполадок.
                                   Кожній  з  вибраних  при  логічному  проектуванні
                            блочних  структур  КА  відповідає  один  або  декілька  методів
                            синтезу  програмного  і  логічного  блоків,  що  відрізняються
                            мовою,  яка  використовується  для  опису  їх  структури  і
                            способом  оптимізацій  них  перетворень.  Для  синтезу  схеми
                            логічного     блоку     використовують       методи      синтезу
                            комбінаційних  схем,  засновані  на  оптимізації  булевих
                            функцій,  для  синтезу  схем  програмного  блоку  застосовні
                            методи:  синтезу  часових  і  рекурентних  булевих  функцій  ;
                            топологічного      синтезу    кінцевих     автоматів;    синтезу
                            асинхронних  і  синхронних  кінцевих  автоматів  ;  синтезу
                            мікропрограмних  автоматів  та  ін.  Основним  критерієм
                            оптимізації є кількість використовуваних елементів схеми, яка
                            в результаті застосування вказаних методів мінімізується.
                                   Технічна  реалізація  УПЛК  включає  в  себе  вибір
                            елементної  бази  пристрою  і  комплексу  технічних  засобів;
                            побудова  принципової  схеми  на  базі  вибраних  технічних
                            засобів і  у відповідності зі структурною схемою, одержаною
                            при  логічному  проектуванні;  розробку  робочої  документації,
                            необхідної  для  виготовлення,  відладки  і  випробовування
                            УПЛК.
                                   Елементна         база       може        бути       мікро
                            елементною,пневматичною  або  електроконтактною.  При
                            цьому  враховується  характеристика  технологічного  об’єкта  і
                            спряжених  пристроїв,  наявність  різних  шкідливих  впливів
                            (перешкод,  пилюки,  газів,  високотемпературних  поверхонь),
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54