Page 109 - 157

Отримаємо С 1, С 2 ... C N (16 значень для латинського квадрата 4x4).
Розкид по С пояснюється:
• неточністю формули R=f 1(X)+f 2(Y)+f 3(Z);
• неточністю фіксованих рівнів;
• недостатньою точністю вимірювань.
2
6) Отримані коефіцієнти С Х Y Z для кожного з N = n дослідів
усереднимо:
2
N n
 C XYZ  i
C  i 1 . (5.29)
cep 2
n
7) Знаходимо значення результатів спостережень для довільних рівнів,
які були задіяні при проведенні і-того досліду, або могли бути задіяними при
іншому плані експерименту:
 R X  R Y  R Z
R     C cep . (5.30)
i
n n n

На підставі викладеного можна сформулювати такий порядок
проведення трифакторного експерименту для моделі першого типу методом
латинського квадрата, якщо апріорно вибрана математична модель підлягає
перевірці:
• вибраний для перевірки аналітичний вираз подаємо як задану
функцію першого типу, тобто R=f 1(X)+f 2(Y)+f 3(Z);
• будуємо латинський квадрат nхn (матриця планування);

• проводимо експеримент за вибраним планом;
• переходимо до матриць даних (результатів експерименту);
• проводимо усереднення результатів експерименту по кожному рівню
для факторів:
 R X  R X  R X
Х: 1 ; 2 ; … , n ;
n n n
 R Y  R Y  R Y
Y: 1 ; 2 ; … , n ;
n n n
 R Z  R Z  R Z
Z: 1 ; 2 ; … , n ;
n n n
• будуємо криві усереднених значень результатів R по кожному з 3-х
факторів, як функції від факторів X, Y і Z (рис. 5.1):
n
 R X i
i 1  F  X - для n рівнів фактора Х;
n
n
 R Y i
i 1  F  Y - для n рівнів фактора Y; (5.31)
n

132