Page 46 - 130
P. 46
47
Рівняння Ейнштейна-Смолуховського для коефіцієнта дифузії є одним із
основних в колоїдній хімії; із його допомогою можна визначити розміри
частинок золів і молекулярну масу полімерів як часточок незалежних
структурно і кінетично. Для цього потрібно лише експериментальним шляхом
знайти значення коефіцієнта дифузії D .
Для визначення величини D необхідно виміряти швидкість зміни
концентрації в певному прошарку розчину, яку частіше всього визначають
оптичними методами, вимірюючи показник заломлення, оптичну густину
розчину і т. п.
2
Розмірність [D]=м /c. Його величина значно залежить від розмірів
о
.
2
частинок. Так, для сахарози, при 20 С D = 4,6 10 -10 м /c, для колоїдних частинок
-13
2
діаметром 10 -7 м значення коефіцієнта дифузії біля 10 м /c, а для
.
високомолекулярного полістиролу D = 8,3 10 -12 2
м /c.
2.2.3 Осмотичний тиск
Осмотичний тиск ультрамікрогетерогенних дисперсних систем можна
знайти за рівнянням:
m / m RT
3 0 RT v vkT , (2.14)
V N N
A A
де m 3 – маса дисперсної фази,
m 0 – маса частинки,
V – об'єм системи,
v – частинкова концентрація,
k – константа Больцмана.
Особливостями осмотичного тиску ліозолів порівняно з істинними
розчинами є його мале значення і несталість. Мале значення зумовлене
низькою частинковою концентрацією розчинів, а несталість пов'язана із
спонтанною зміною розмірів частинок внаслідок їх агрегації або дезагрегації.
Слід зазначити також, що осмотичний тиск ліозолів маскується або
спотворюється присутніми електролітами. Повністю очистити ліозоль від
електролітів неможливо без порушення його стійкості.
Для двох ультрамікрогетерогенних дисперсних систем, які мають
осмотичний тиск 1 і 2, а також перебувають при однаковій температурі,
можна записати:
1 = v 1kT, (2.15)
2 = v 2kT. (2.16)
Розділивши одне рівняння на друге, маємо:
v
1 1
. (2.17)
v
2 2
Отже, осмотичний тиск кожної ультрамікрогетерогенної дисперсної
системи визначається величиною частинкової концентрації, а їх відношення –
тільки відношенням частинкових концентрацій. Якщо системи однієї природи і