Page 51 - 130

52

фракції, які повністю випали в осад до моменту часу t 1. Оскільки радіус
частинок, які пройшли за час t 1 усю висоту стовпа Н дисперсної системи
9 H t /
.
r  1 , то Q 1 – це маса частинок системи з r  r 1. Вираз (dm/dt) t1 t 1
1
( 2    g )
0
характеризує масу частинок з r  r 1 , які осіли до моменту часу t 1. Як правило,
визначають відносну масу частинок дисперсної фази, які осіли (в % від
загального вмісту дисперсної фази в системі). В цьому випадку m найб=100%, а
величини Q 1, Q 2 є процентними вмістами фракцій з радіусом відповідно r  r 1,
r  r 2 і так далі. Таким чином, можна збудувати інтегральну криву розподілу
частинок за їх розмірами – залежність Q % від r. Загальний вигляд кривої
зображений на рис.2.6(а).
Інтегральна крива дозволяє визначити процентний вміст фракцій.
Наприклад, для фракції, яка містить частинки розміром від r 1 до r 2, вона
дорівнює Q 1=Q 2−Q 1.
Більш наочну уяву про розподіл частинок в дисперсній системі за

розмірами дає диференціальна крива розподілу, яка є залежністю Q/r (в
границі dQ/dr) від радіусу частинок r (рис. 2.6(б)).
Для її побудови можна використати інтегральну криву, визначаючи
збільшення Q для серії фракцій r, або криву седиментації (рис.2.5),
визначаючи Q як відрізки, що відсікаються сусідніми дотичними на осі
ординат, наприклад Q 1=Q 2−Q 1. Для знаходження r=r 2-r 1 необхідно
визначити радіус частинок, які осіли до моменту часу t 1 i t 2. Максимум на
диференціальній кривій відповідає найбільш характерному для системи радіусу
частинок. Щоб знайти за кривою розподілу процентний вміст частинок з
радіусом від r 1 до r 2 треба взяти відношення площі, заштрихованої на рисунку,
до площі під усією кривою і помножити на 100.

Рис.2.7 ─ Седиментометр
Фігуровського

Для проведення седиментаційного аналізу полідисперсних систем
використовують різного типу седиментометри. В седиментометрі
Фігуровського (рис.2.7) до пружного скляного або кварцевого плеча
прикріплена на скляній нитці з гачком чашечка, на якій накопичується осад.
Прогин плеча вимірюється за шкалою при допомозі мікроскопа. По мірі
осідання частинок дисперсної фази прогин плеча збільшується спочатку
швидко, внаслідок переважного випадання найбільш важких частинок, а потім