Page 40 - 130
P. 40

41

                      2.1.3.2 Очистка колоїдних систем
                      Дуже часто при одержанні будь-яким методом колоїдних розчинів вони
               мають  домішки  електролітів  і  інших  низькомолекулярних  сполук.  Також  такі
               домішки  можуть  попадати  з  інших  причин.  Їх    наявність  значно  зменшує
               стійкість золів і перешкоджає  дослідженню фізико-хімічних властивостей цих
               систем.  Домішки  можна  видалити,  використовуючи  різницю  у  розмірах
               частинок  дисперсної  фази  і  дисперсійного  середовища,  яке,  в  основному,
               утворене  звичайними  молекулами  чи  йонами.  Такими  методами  і  служать
               діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація, електроультрафільтрація.
                      Діаліз  (дифузійний  аналіз)  вперше  запропонований  Т.Гремом  (1861)  і
               ґрунтується  на  властивості  напівпроникної  мембрани  пропускати  йони  чи
               молекули  звичайних  розмірів,  але  затримувати  колоїдні  частинки.  Мембрани
               повинні мати високі селективні проникні властивості і бути міцними і стійкими
               до дії середовища. Їх виготовляють з полімерних матеріалів, металічної фольги,
               йонообмінних  матеріалів.  Найширше  застосування  у  мембран  на  основі
               полімерів полістиролу, полівінілхлориду, ацетата целюлози, поліамідів тощо.
                      При  діалізі  систему,  яка  підлягає  очищенню,  відокремлюють
               напівпроникною  перегородкою  (мембраною)  від  дисперсійного  середовища.
               Молекули  та  йони  домішок  дифундують  крізь  мембранну  у  розчинник,  а
               частинки  дисперсної  фази  залишаються  в  системі,  яка  очищається.
               Низькомолекулярні домішки, концентрація яких у золі вища, переходять крізь
               мембрану  у  розчинник-діалізат.  Очищення  відбувається  доти  ,  поки
               концентрація  домішок  у  золі  і  діалізаті  не  вирівняється.  Якщо  безперервно
               змінювати  розчинник  у  діалізаторі,  то  можна  майже  повністю  відокремити
               домішки  електролітів  і  інших  низькомолекулярних  сполук.  Проте  недоліком
               діалізу є тривалість процесу очищення. Для прискорення процесу очистки від
               електролітів застосовують е л е к т р о д і а л і з а т о р (рис. 2.2).


                                                 1       5       3        1








                          +                                       2                              -

                             4                                                                4








                        1 − камери з розчинником,   2 – камера для дисперсної системи,
                       3 – мішалка,  4 – електроди, 5 – мембрани.

                       Рисунок 2.2 − Схема трикамерного діалізатора
                      Електродіаліз  часто  проводять  із  двома  йонообмінними  мембранами
               (катіонітовою  біля  катода  і  аніонітовою  біля  анода).  У  цьому  випадку  із
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45