Page 38 - 130

39

в) реакції гідролізу дають можливість одержання золів гідроксидів
важких металів. Наприклад, золь ферум (III) гідроксиду одержують за
реакціями:
FeCl 3 + H 2O ↔ Fe(OH)Cl 2 + HCl,
Fe(OH)Cl 2 + H 2O ↔ Fe(OH) 2Cl+ HCl,
Fe(OH) 2Cl+ H 2O↔ Fe(OH) 3+ HCl.
При цьому продуктом, який є в достатній кількості, є сполука FeОCl, яка
утворюється за процесами:
Fe(OH) 3+ HCl = FeОCl + 2H 2O ,
Fe(OH) 2Cl – H 2O → FeОCl.
-
+
Ця сполука дисоціює: FeОCl ↔ FeО + Cl і є стабілізатором золю,
міцели якого мають будову:
+ n+
-
- x+
{[(m Fe(OH) 3)n FeО ] (n-x) Cl } x Cl .
Диспергаційні методи – найчастіше застосовуються для одержання
грубодисперсних систем – суспензій, емульсій, порошків.
Механічне подрібнення проводять у спеціальних промислових і
лабораторних пристроях – млинах. Найбільш поширені шарові та планетарні
млини. У них матеріал підлягає грубому диспергуванню до частинок розміром
-4
-5
10 – 10 м. В результаті вивчення механізму диспергування твердих тіл було
встановлено, що при деформації твердого тіла на його поверхні утворюються
мікротріщини, що і служить головною причиною різкого пониження міцності.
У твердих тілах дефекти розташовані в об’ємі так, що ділянки твердого тіла між
-7
-6
ними мають в середньому розміри біля 10 – 10 м. Тому такий помол
проводять у вібромлинах та колоїдних млинах. Ці прилади використовують для
диспергування твердих матеріалів і рідин у рідкому середовищі при одержанні
суспензій та емульсій. Диспергування проводять за допомогою речовин, які
стабілізують дисперсію: поверхнево-активних речовин, електролітів,
високомолекулярних сполук. Однак ці речовини виступають не тільки як
стабілізатори. У працях Ребіндера показано, що такі речовини адсорбуються в
місцях дефектів кристалічної гратки твердих тіл, наприклад, мікротріщинах,
тобто в місцях, де величина поверхневого натягу більша порівняно з іншими
ділянками твердої поверхні. Адсорбція ПАР спричинює зниження поверхневої
енергії, чим полегшує диспергування. Адсорбція ж електролітів сприяє
виникненню сил взаємного електростатичного відштовхування адсорбційних
шарів, розташованих на протилежних боках мікротріщин. Так виникає
розклинювальний ефект, який підсилює руйнівну дію. Це явище називають
ефектом Ребіндера.
Адсорбційне пониження міцності має велике практичне значення. Воно
використовується при бурінні гірських порід, при обробці металів і т.п.
Отже, при простому механічному подрібненні утворюються частинки,
розміри яких не менші декількох мікрометрів. Це зумовлене тим, що при
механічному подрібненні відбувається і злипання частинок. Тому, для
подальшого диспергування потрібен третій компонент.
Але, в цілому, методи диспергування значно поступаються методам
конденсації по дисперсності одержаних систем і навіть в присутності