Page 35 - 130

36

утворюються за рахунок сильних валентних або кристалічних зв'язків,
руйнування яких при механічній дії є незворотнім. Тому їх називають
кристалізаційно-конденсаційними структурами. Слід одначе відмітити, що
тіксотропія синерезис

рід.

спокій рід.
рідина
механічна рід. набрякання
дія
рід.
рідина рід.
Вільнодисперсна Структурно- Ущільнена
система (золь) дисперсна дисперсна
система (гель) система

Рисунок 2.1 − Взаємні перетворення дисперсних систем

абсолютно тіксотропних систем в природі не існує, поскільки при механічній
дії на структури відбувається часткове подрібнення частинок, що змінює їх
тіксотропність.
При довгому стоянні коагуляційні структури "старіють". При цьому
відбувається ущільнення структури і виділення рідинної фази. Це явище
називають синерезисом.

2.1.2.6 За формою частинок дисперсної фази (за топографічною
ознакою)
За цією ознакою всі дисперсні системи можна класифікувати на три
класи:
а) Дисперсні системи, в яких частинки дисперсної фази володіють
малими розмірами за трьома координатними напрямками (x, y, z), тобто
частинки, які можна приблизно розглядати як сфери (кульки), кубики − їх
називають глобулярними.
б) Дисперсні системи, в яких частинки дисперсної фази можуть бути
окремими листочками, лусочками, плівками, маючи за двома напрямками

великі розміри (довжину і ширину) і лише дуже малу товщину. Їх називають
плівочними або пластинчастими (ламінарними) системами.
в) Дисперсні системи, в яких частинки дисперсної фази мають форму
волокон, ниток, тобто характеризуються великою довжиною, але малою
товщиною. Це волокнисті (фібрилярні) системи.
В обидвох останніх групах дисперсних систем, тобто в системах з різко
анізодіаметричними частинками, дисперсність дисперсної фази будь-якої маси
(об'єму) не залежить від того, чи складається дисперсна фаза із багатьох таких
частинок чи з однієї тонкої плівки або тонкої нитки, які в цьому випадку разом
з навколишнім середовищем також слід розглядати, як своєрідну дисперсну
систему.