Page 160 - 130

159

сполуки олова. Дуже цікавим представником таких колоїдних систем є
блакитна кам'яна сіль, яка зустрічається в природі. Причиною блакитного
забарвлення кам'яної солі є наявність в кристалах хлориду натрію незначної
кількості (0,0001 %) колоїдно-диспергованого металічного натрію. Дуже
важливими представниками системи Т/Т є гірські породи. Колоїдна або
мікрогетерогенна структура багатьох вулканічних порід пояснюється тим, що
різні компоненти магми при її застиганні виділяються у вигляді кристаликів і
утворюють дисперсну фазу, осадові породи мають колоїдну структуру
внаслідок того, що утворюються при осіданні в континентальних і морських
водах найдрібніших частинок силіцій оксиду, глинистих мінералів, гумусових
речовин, ферум гідроксиду, тощо. Слід замітити, що, в свою чергу, гірські
породи є матеріалом, із якого в результаті вивітрювання і розмивання в природі
утворюються аерозолі і ліозолі.
Дуже важливими системами Т/Т є гетерогенні сплави, до яких належить
більшість технічних металів. В залежності від умов одержання сплав може мати
будову, яка відповідає твердому розчину, колоїдній системі або грубо-
дисперсній системі. Наприклад, в сталі ми зустрічаємося зі всіма переходами -
від твердого розчину (аустеніт) через колоїдні розчини (мартенсит) до
мікрогетерогенних систем (перліт). В чавуні дисперсною фазою є частинки
вуглецю, розміри яких близькі до колоїдних.
Із типових колоїдних властивостей у системах з твердим дисперсійним
середовищем, найкраще виражена здатність до розсіяння світла. Адже термін
„опалесценція” виник від мінералу опалу, який володіє дуже сильно вираженою
здатністю розсіювати світло.
Велике практичне значення мають штучні матеріали - композити і
металокераміка. Оскільки вони майже неописані в навчальній літературі,
зупинимося на них детальніше.

3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
Композиційні матеріали (від латинського кomposіtіо−складання)
представляють собою гетерогенні дисперсні багатокомпонентні системи, які
складаються з двох або декількох різних твердих фаз. Одна з них є суцільною
(дисперсійне середовище) і називається матрицею (основою), а інші розподілені
в ній у вигляді частинок, волокон, плівочок (дисперсна фаза), які називають
наповнювачами. Якщо матрицею виступав полімер, то його називають
зв'язуючим.
Композити класифікують:
а) за формою (структурою) наповнювача ;
б) за природою матричного матеріалу.
За структурою наповнювача композити ділять на:
а) дисперговані або дисперснозміцнені з наповнювачем у вигляді
тонкодисперсних частинок;
б) волокнисті – армовані волокнами або ниткоподібними кристалами;
в) шаруваті, які армовані плівками, лусочками, пластинками або склеєні
плівками шари різних фаз.