Page 160 - 130
P. 160

159

               сполуки  олова.  Дуже  цікавим  представником  таких  колоїдних  систем  є
               блакитна  кам'яна  сіль,  яка  зустрічається  в  природі.  Причиною  блакитного
               забарвлення  кам'яної  солі  є  наявність  в  кристалах  хлориду  натрію  незначної
               кількості  (0,0001  %)  колоїдно-диспергованого  металічного  натрію.  Дуже
               важливими  представниками  системи  Т/Т  є  гірські  породи.  Колоїдна  або
               мікрогетерогенна структура багатьох вулканічних порід пояснюється тим, що
               різні компоненти магми при її застиганні виділяються у вигляді кристаликів і
               утворюють  дисперсну  фазу,  осадові  породи  мають  колоїдну  структуру
               внаслідок  того,  що  утворюються  при  осіданні  в  континентальних  і  морських
               водах найдрібніших частинок силіцій оксиду, глинистих мінералів, гумусових
               речовин,  ферум  гідроксиду,  тощо.  Слід  замітити,  що,  в  свою  чергу,  гірські
               породи є матеріалом, із якого в результаті вивітрювання і розмивання в природі
               утворюються аерозолі і ліозолі.
                      Дуже важливими системами Т/Т є гетерогенні сплави, до яких належить
               більшість технічних металів. В залежності від умов одержання сплав може мати
               будову,  яка  відповідає  твердому  розчину,  колоїдній  системі  або  грубо-
               дисперсній системі. Наприклад, в сталі ми зустрічаємося зі всіма переходами -
               від    твердого  розчину  (аустеніт)  через  колоїдні  розчини  (мартенсит)  до
               мікрогетерогенних  систем  (перліт).  В  чавуні  дисперсною  фазою  є  частинки
               вуглецю, розміри яких близькі до колоїдних.
                      Із  типових  колоїдних  властивостей  у  системах  з  твердим  дисперсійним
               середовищем, найкраще  виражена здатність до розсіяння світла. Адже термін
               „опалесценція” виник від мінералу опалу, який володіє дуже сильно вираженою
               здатністю розсіювати світло.
                      Велике  практичне  значення  мають  штучні  матеріали  -  композити  і
               металокераміка.  Оскільки  вони  майже  неописані  в  навчальній  літературі,
               зупинимося на них детальніше.

                      3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
                      Композиційні         матеріали      (від    латинського       кomposіtіо−складання)
               представляють  собою  гетерогенні  дисперсні  багатокомпонентні  системи,  які
               складаються з двох або декількох різних твердих фаз. Одна з них є суцільною
               (дисперсійне середовище) і називається матрицею (основою), а інші розподілені
               в  ній  у  вигляді  частинок,  волокон,  плівочок  (дисперсна  фаза),  які  називають
               наповнювачами.  Якщо  матрицею  виступав  полімер,  то  його  називають
               зв'язуючим.
                      Композити класифікують:
                      а) за формою (структурою) наповнювача ;
                      б) за природою матричного матеріалу.
                      За структурою наповнювача композити ділять на:
                      а)  дисперговані  або  дисперснозміцнені  з  наповнювачем  у  вигляді
               тонкодисперсних частинок;
                      б) волокнисті – армовані волокнами або ниткоподібними кристалами;
                      в) шаруваті, які армовані плівками, лусочками, пластинками або склеєні
               плівками шари різних фаз.
   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165