Page 159 - 130

158

значна усадка матеріалу, яка супроводжується значним руйнуванням стінок
комірок. Це обумовлює одержання пористої структури.
Метод спінювання еластомера, насиченого газом, застосовують для
одержання губчастих еластомерів на основі пластифікованого
полівінілхлориду. Суміш полімера з великою кількістю пластифікатора (пасти)
насичують газом (звичайно СО 2). Насичення відбувається або в автоклаві при
від носно невеликому тиску і низькій температурі, яка забезпечує максимальне
розчинення газу в пасті, або при високих температу рі і тиску в пресформі . В
останньому випадку СО 2 утворюється за рахунок розкладу карбонатів або
гідрокарбонатів натрію і амонію. Після насичення газом тиск різко знижується
до атмосферного, після чого паста спінюється. Зниження тиску при
автоклавному способі здійснюється методом випуску насиченої пасти із
автоклава; наступне швидке прогрівання піни забезпечує желатинізацію
полівінілхлориду і одержання готового поропласту. При одержанні поропласту
в пресформі зниження тиску відбувається швидким підняттям пуансона.

3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і
рідинною дисперсною фазою (тверді емульсії)
Системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною дисперсною
фазою (Р/Т), які за аналогією з рідинними емульсіями можна вважати твердими
емульсіями, зустрічаються рідко. Прикладами таких систем можуть бути т.зв.
чорний фосфор, який одержують диспергуванням металічної ртуті в
розплавленому фосфорі, а також природні перли, які представляють собою
мінерал кальцит (CaCO 3), в якому диспергована морська вода. Одначе до цього
класу можна також віднести всі пористі матеріали, описані в попередньому
розділі, якщо їх пори заповнені рідиною – вологий грунт, колектори нафти,
тощо.

3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і
твердою дисперсною фазою
Дисперсні системи типу Т/Т мають найбільше поширення і найбільше
значення. До цього клacy відносяться деякі забарвлені дорогоцінні і
напівдорогоцінні камені, кольорові скла, емалі, гірські породи, деякі сплави,
мінерали, а також такі матеріали, як металокерамічні (кермети) та композиційні
(композити).
Дорогоцінні і напівдорогоцінні камені є, як правило, оксидами алюмінію
або силіцію з диспергованими в них оксидами різних металів. Кольорові скла
представляють собою звичайні скла, що містять незначні домішки колоїдно-
диспергованої речовини, яка надає склу забарвлення. Наприклад, рубінове скло
містить у вигляді дисперсної фази високодисперговане золото. Вміст золота в
рубіновому склі коливається від 0,01 % (рожеве скло) до 0,1 % (яскравочервоне
скло), а розмір частинок становить 4-30 нм і рідко перевищує 150 нм. Менш
дорогоцінні рубінові скла можуть бути одержані диспергуванням (замість
золота) таких елементів як срібло, селен, мідь. Для одержання молочного скла
використовують кріоліт, кальцій флуорид, а також солі фосфатної кислоти і