Page 121 - 130
P. 121
121
Q
;
0 I
в) у випадку потенціалу протікання
E
,
0 P
де u – лінійна швидкість електрофорезу при градієнті потенціалу H ; Q
0
– об’ємна швидкість електроосмосу при силі струму в системі, що дорівнює I ;
E – потенціал протікання, який виникає при перепаді тиску P ; – в’язкість;
– питома електропровідність; – діелектрична провідність дисперсного
середовища; – діелектрична стала.
0
3.3.4 Вплив різних факторів на дзета-потенціал
Оскільки дзета-потенціал у багатьох випадках є величиною, що
характеризує стабільність колоїдної системи, дуже важливо розглянути вплив
на нього таких факторів, як введення в систему електролітів, зміна pH,
концентрації розчину, температури тощо.
3.3.4.1 Вплив індиферентних електролітів
Індиферентні електроліти – це такі електроліти, які не мають йонів,
здатних добудовувати кристалічну гратку колоїдної частинки.
Як уже було сказано вище, при розгляді теорії Гуї-Чепмена індиферентні
електроліти не можуть суттєво змінити величину загального стрибка
потенціалу колоїдних частинок. Дзета-потенціал вони знижують в результаті
збільшення концентрації протийонів і стиснення ПЕШ (рис.3.28). В граничному
випадку товщина ПЕШ може стати рівною товщині адсорбційного шару, а
дзета-потенціал стає рівним нулю (ізоелектричний стан системи).
3.3.4.2 Вплив неіндиферентних електролітів
Вплив електроліту, один з йонів якого здатний добудовувати кристалічну
гратку дисперсної фази, полягає в тому, що потенціалвизначальний йон цього
електроліту може підвищувати потенціал , а йон, що був введений в парі з
0
ним, і однойменний з зарядом протийону, здатний стискати ПЕШ, а, отже,
зменшувати дзета-потенціал. При малих концентраціях неіндиферентного
електроліту проявляється, здебільшого, перша тенденція, пов’язана з
поверхневою дією йона, здатного добудовувати кристалічну гратку.
При великих концентраціях, коли добудова кристалічної гратки
завершена, переважає друга тенденція. Тому при введенні в систему все
Рисунок 3.30 − Вплив неіндиферентного електроліту на і -потенціали
0
