Page 120 - 130

120

З усього вищенаведеного стає зрозумілим, чому здатність стискати ПЕШ
2+
+
+
і зменшувати дзета-потенціал зростає в ряду катіонів від Li до Cs і від Mg до
–
2+
–
Ba , а в ряду аніонів від F до I .
Крім того, теорія Штерна може пояснити причини зміни знаку дзета-
потенціалу при введенні в систему багатовалентних йонів, заряд яких
протилежний за знаком заряду дисперсної фази. Такі багатовалентні йони
втягуються в адсорбційний шар як внаслідок сильних електростатичних
взаємодій, так і з-за великої здатності до адсорбції, пов’язаної з
поляризованістю таких йонів. Ці йони можуть адсорбуватись в такій кількості,
що не тільки нейтралізують заряд
твердої поверхні, але й
перезаряджають частинку.
В результаті, як можна
бачити з рис.3.29, характер
падіння потенціалу в ПЕШ
змінюється докорінно, а  і  -

потенціали, які мали раніше
однакові заряди і однаковий знак з
 -потенціалом (на рис. 3.29:  і

1
 ), змінюють знак на
1
протилежний (на рис. 3.29:   2 і

 ). При цьому, зазвичай,
2
потенціал  залишається сталим,
0
оскільки “чужі” йони не здатні
добудовувати кристалічну гратку
твердої фази. Таким чином,
створюються умови, коли  - і  -
0
потенціали будуть мати різні Рисунок 3.29 − Зміна падіння потенціалу
знаки. ПЕШ при перезарядці полівалентними
йонами
З усього вищесказаного
видно, що теорія Штерна краще відповідає експериментальним даним, ніж
теорія Гуї-Чепмена, хоча й вона не позбавлена деяких недоліків.

3.3.3 Вирази для дзета-потенціалу
У найпростіших випадках, коли відсутні явища, що ускладнюють процес,
зв’язок між дзета-потенціалом (кількісною характеристикою
електрокінетичного явища) і параметрами стану системи визначаються
рівняннями:
а) у випадку електрофорезу
 u
  0 ;
 H
0
б) у випадку електроосмосу