Page 118 - 130
P. 118

118

               ПЕШ,  запропонована  Гуї  і  Чепменом,
               дає змогу зрозуміти, чому різні фактори
               впливають  на  обидва  потенціали  по-
               різному.
                      Розглянемо,         наприклад,         як
               впливає  на  ці  потенціали  введення  в
               систему  індиферентного електроліту. В
               цьому  випадку  загальний  стрибок
               потенціалу  практично  не  зміниться.
               Зовсім        інше        відбувається          з
               електрокінетичним                 потенціалом
               (рис.3.28).  Крива  (1)  показує  товщину
               ПЕШ  ( x )  і  зміну  величини  дзета-
                          1

               потенціалу  з  відстанню  від  твердої
                                                                    Рисунок 3.28 − Вплив індиферентного
               поверхні. При введенні індиферентного
                                                                    електроліту на товщину ПЕШ і дзета-
               електроліту  внаслідок  того,  що  для               потенціал
               компенсації          потенціалвизначальних
               йонів  потрібне  завжди  одне  і  те  ж  (еквівалентне)  число  зарядів  йонів
               протилежного  знаку,  товщина  дифузного  шару  зменшується  від  x   до  x ,  а
                                                                                                  1        2
               потім  при  дальшому  збільшенні  концентрації  індиферентного  електроліту  до
                x . Як прийнято говорити, ПЕШ стискається. В результаті цього змінюється і
                 3
               величина  дзета-потенціалу  від     до   ,  а  потім  до   .  При  досить  великих
                                                       1
                                                                2
                                                                                   3
               концентраціях  електроліту  дифузний  шар  може  стиснутися  до  монойонного
               шару ( x ) і, таким чином, перетвориться в шар Гельмгольца-Перрена, а дзета-
                         4
               потенціал стане рівним нулю.
                      Однак теорія Гуї-Чепмена не позбавлена деяких недоліків.
                      Один з недоліків цієї теорії полягає в тому, що вона не пояснює так званої
               перезарядки  –  зміни  знаку  електрокінетичного  потенціалу  при  введенні  в
               систему  електроліту  з  багатовалентним  йоном,  заряд  якого  протилежний  за
               знаком заряду дисперсної фази.
                      Далі,  теорія  Гуї-Чепмена  не  пояснює  різної  дії  на  ПЕШ  різних  за
               природою  протийонів  однієї  і  тієї  ж  величини  заряду.  Згідно  з  цією  теорією
               введення  еквівалентної  кількості  різних  протийонів  однакової  валентності
               повинно стискати ПЕШ і понижувати дзета-потенціал однаковою мірою. Однак
               дослід показує, що ефективність дії йонів однієї і тієї ж валентності на ПЕШ
               зростає зі збільшенням радіуса йона.
                      Накінець,  теорія  Гуї-Чепмена  відносно  добре  виконується  у  випадку
               досить  розведених  колоїдних  розчинів  і  виявляється  непридатною  для
               концентрованих.
                      Ці  недоліки  значною  мірою  усунені  в  теорії  ПЕШ,  запропонованій
               Штерном.

                      3.3.2.5 Теорія будови ПЕШ Штерна
   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123