Page 118 - 130

118

ПЕШ, запропонована Гуї і Чепменом,
дає змогу зрозуміти, чому різні фактори
впливають на обидва потенціали по-
різному.
Розглянемо, наприклад, як
впливає на ці потенціали введення в
систему індиферентного електроліту. В
цьому випадку загальний стрибок
потенціалу практично не зміниться.
Зовсім інше відбувається з
електрокінетичним потенціалом
(рис.3.28). Крива (1) показує товщину
ПЕШ ( x ) і зміну величини дзета-
1

потенціалу з відстанню від твердої
Рисунок 3.28 − Вплив індиферентного
поверхні. При введенні індиферентного
електроліту на товщину ПЕШ і дзета-
електроліту внаслідок того, що для потенціал
компенсації потенціалвизначальних
йонів потрібне завжди одне і те ж (еквівалентне) число зарядів йонів
протилежного знаку, товщина дифузного шару зменшується від x до x , а
1 2
потім при дальшому збільшенні концентрації індиферентного електроліту до
x . Як прийнято говорити, ПЕШ стискається. В результаті цього змінюється і
3
величина дзета-потенціалу від  до  , а потім до  . При досить великих
1
2
3
концентраціях електроліту дифузний шар може стиснутися до монойонного
шару ( x ) і, таким чином, перетвориться в шар Гельмгольца-Перрена, а дзета-
4
потенціал стане рівним нулю.
Однак теорія Гуї-Чепмена не позбавлена деяких недоліків.
Один з недоліків цієї теорії полягає в тому, що вона не пояснює так званої
перезарядки – зміни знаку електрокінетичного потенціалу при введенні в
систему електроліту з багатовалентним йоном, заряд якого протилежний за
знаком заряду дисперсної фази.
Далі, теорія Гуї-Чепмена не пояснює різної дії на ПЕШ різних за
природою протийонів однієї і тієї ж величини заряду. Згідно з цією теорією
введення еквівалентної кількості різних протийонів однакової валентності
повинно стискати ПЕШ і понижувати дзета-потенціал однаковою мірою. Однак
дослід показує, що ефективність дії йонів однієї і тієї ж валентності на ПЕШ
зростає зі збільшенням радіуса йона.
Накінець, теорія Гуї-Чепмена відносно добре виконується у випадку
досить розведених колоїдних розчинів і виявляється непридатною для
концентрованих.
Ці недоліки значною мірою усунені в теорії ПЕШ, запропонованій
Штерном.

3.3.2.5 Теорія будови ПЕШ Штерна