Page 262 - 126

Розв’язуючи ці рівняння, одержуємо:
Х 1 = 0,00148 Мн; Х 2 = 0,03334 Мн.
Для побудови епюри Х х обчислюємо значення згинальних
моментів для характерних перерізів рами за формулою (10.8):
M  ; 0 M   X h   , 0 00148 6   , 0 00888 Мн ; м
A B 1
ql 2 , 0 02 4  2
М   Х h   X l   , 0 00148 6   , 0 03334 4   , 0 03552 Мн  . м
С 1 2
2 2
Для побудови епюри М треба знайти ще максимальне значення
згинального моменту в перерізі ригеля. Для цього складаємо
рівняння згинального моменту у загальному вигляді (відраховуючи
віддаль х 2 до будь-якого перерізу ригеля від точки В)
qx 2
M   X h  X x  2 .
2 x 1 2 2 2
Беремо від цього виразу похідну по х 2 і прирівнюємо її до нуля
dM
2 x
 X 2  qx 2  , 0
dx
2
звідси
X , 0 03334
x  2   , 1 67м .
2
q , 0 02
Підставивши це значення х 2 у вираз для згинального
моменту, одержимо величину максимального моменту
, 0 02  667,1 2
M   00148,0  6  03334,0  667,1    01891,0 Мн  м
макс 2
2

Будуємо епюри М х , Q х та N х (див. рис. 10.16, ж, з та i).

10.9 НЕРОЗРІЗНІ БАЛКИ

Суцільні балки, які лежать на кількох опорах (рис.
10.17), називаються нерозрізними.

386