Page 217 - 126
P. 217

знаходиться на віддалі х від січення. Запишемо ще формулу (9.27)
                            так :
                                             l
                                                  M
                                              My    1  dx                                         (9.29)
                                             0    EJ
                             Для  балок  сталого  січення  ЕJ=const    і  формула  (9.27)  набирає
                            вигляду
                                            l
                                         1       M
                                    y        M 1  dx                                          (9.30)
                                        EJ       EJ
                                            0
                               Інтеграли  у  формулах  (9.29)  і  (9.30)  звуться  інтегралами
                            Мора.  Просте  і  ефективне  правило  вирахування  цих  інтегралів
                            було  запропоновано  інженером  Верещагіним  і  полягає  в
                            наступному.
                               Розглянемо деяку довільну ділянку балки довжиною (l 2-l 1),
                            на якому епюра згинних моментів від діючого навантаження в
                            загальному випадку описується рівнянням М = f(х) (рис. 9. 12), а
                            згинні  моменти  від  одиничного навантаження  змінюються  по
                            закону прямої лінії М 1 = ах + в. В цьому разі  інтеграл (9.30)
                            можна виразити так
                             2 l        2 l               2 l       2 l
                               M 1 Mdx   M  ax   b dx   a   Mxdx   b   Mdx                (9.3 1 )
                                        
                             1 l        1 l               1 l       1 l



                                                           Другий  інтеграл  (9.31)  пред-
                                                           ставляє  площу  епюри  моментів
                                                           S м  ,  а  перший  -  є  статичним мо-
                                                           ментом  цієї  площі  відносно
                                                           прямої,  що  проходить  через
                                                           початок  координат  перпенди-
                                                           кулярно до осі балки і рівний S м
                                                           • х  с, де х с - абсциса центра ваги
                                                           епюри М.



                                                 Рис. 9.12


                                                           341
   212   213   214   215   216   217   218   219   220   221   222