Page 222 - 126
P. 222

балочних  опор  —  опор,  які  застосовуються  для  звичайних
                            статично визначних балок. Наприклад, для балки, зображеної
                            на рис. 10.1, а, досить було б (як для балки на двох опорах)
                            однієї шарнірно-нерухомої і однієї шарнірно-рухомої опори; у
                            схемі, показаній на тому ж рис. 10.1, а, можна було б також
                            обмежитися  тільки  закріпленням  (затисненням)  лівого  кінця
                            балки.
                               Як  показано  на  схемах  рис.  10.1,  а  і  б,  затиснена  опора
                            еквівалентна  закріпленню  трьома  абсолютно  жорсткими
                            стерженцями,  тобто  має  три  зв'язки—  1,  3  і  4;  шарнірна
                            нерухома  опора  еквівалентна  закріпленню  двома  стержен-
                            цями, які перетинаються в одній точці, тобто має два зв'язки
                            —  1  і  5;  шарнірно-рухома  опора  еквівалентна  закріпленню
                            одним стерженцем, тобто має один зв'язок — 2 (або З чи 4).
                            Взагалі  для  прикріплення  будь-якої  геометрично  незмінної
                            системи  до  основи,  яка  забезпечує  геометричну  незмінність
                            системи в цілому (разом з закріпленням), необхідно і досить
                            трьох  стержнів,  які  не  перетинаються  в  одній  точці,  що
                            відповідає вказаним вище опорам балочного типу.
                               Статична  невизначність  може  виникнути  також  і  через
                            наявність у самій системі «зайвих» стержнів. Так, у системі на
                            рис. 10.1, е зайвим може розглядатися нижній горизонтальний
                            стержень.  Як  «зайві»  можуть  розглядатися  будь-які  зв'язки,
                            усунення яких не порушує геометричної незмінності системи
                            та необхідних закріплень її на опорах. Наприклад, для балки,
                            зображеної на рис. 10.1, а зайвим може бути зв'язок 2 чи 4;
                            для балки на рис. 10.1, б — зв'язок 2 та 3 чи 2 та 4, або 1,5 та 4
                            і  др.;  для  рами,  показаної  на  рис.  10.1, в,  зайвим може  бути
                            зв'язок 3 чи 4.
                               Після  усунення  зайвих  зв'язків,  система  стає  статично
                            визначною.
                             Всі розглянуті вище зв'язки є зовнішніми.
                               Зайвими зв'язками можуть бути і внутрішні зв'язки системи
                            —  зв'язки,  перешкоджаючі  взаємним  лінійним  і  кутовим
                            переміщенням  двох  суміжних  частин  системи,  роз'єднаних
                            будь-яким  перерізом  (зв'язки,  які  забезпечують  нерозрізність
                            стержня). Так у замкненій рамі, показаній на рис. 10.1, ж, у
                            будь-якому її перерізі, наприклад у перерізі mn ригеля, є три
                            зв'язки  (див.  абсолютно  жорсткі  стерженці  1,  2  та    3)



                                                           346
   217   218   219   220   221   222   223   224   225   226   227