Page 201 - 126
P. 201

РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГИНІВ БАЛОК

                             9.1  ДИФЕРЕНЦІЙНІ РІВНЯННЯ ЗІГНУТОЇ ОСІ БАЛКИ

                               До цього часу ми вивчали розподіл напружень в балках. Проте
                            не менш цікавим для інженера є питання про розподіл прогинів
                            в балках. В багатьох практичних випадках висувається технічна
                            вимога,  щоб  максимальний  прогин  не  перевищував  певної
                            частини (долі) прольоту балки.

                                                              Нехай крива АМВ на рис. 9.1 є
                                                          пружною     лінією   балки    після
                                                          деформації,  яку  назвемо  кривою
                                                          прогинів  або  зігнутою  віссю  балки.
                                                          Припускаючи,  що  кривина    цієї
                                                          зігнутої  осі  в  довільній  точці
                                                          залежить від  згинного моменту  у
                                                          Рис. 9.1                    відповідному
                                      січенні (точці),                                   маємо    таку
                                      рівність.

                                                 l    M
                                                                             (9.1)
                                                    EJ
                                                        X
                            3 іншого боку, як це видно із рис. 9.1
                                                   1     d
                                   ds = ρdθ       і                          (9.2)
                                                        dS
                                   Згинний момент в формулі (9.1) приймається додатнім,
                            якщо  він  викликає  увігнутість,  напрямлену  вгору  (тому
                            кривина  додатня,  якщо  центр  кривини  розміщений  вище
                            кривої). Оскільки при такій кривині кут   зменшується при русі
                            точки  М  вздовж  кривої  прогинів  від  А  до  В,  то  додатньому
                            приросту  dS  відповідає від’ємне значення  d  і другу умову (9.2)
                            слід переписати так :

                                                       1     d
                                                                             (9.3)
                                                            dS



                                                           325
   196   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206