Page 66 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

15 СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ

1. Види стилістичних фігур.
2. Характеристика фігур поетичної мови.

Стилістична фігура (від лат. figura – зовнішній вигляд, образ) – це
особлива синтаксична побудова фраз та використання їх у художньому творі
для посилення виразності й емоційності мови та уникнення одноманітності.
До стилістичних фігур української мови належать: ампліфікація, анафора,
антитеза, асиндетон, градація, еліпс, епанафора, епіфора, замовчування,
інверсія, лейтмотив, парцеляція, плеоназм, полісиндетон, повтор, рефрен,
риторичне запитання, тавтологія.
Ампліфікація - стилістичний прийом, який полягає в нагромадженні
синонімів, однотипних виразів, однорідних членів речення для підсилення
емоційного впливу поетичної мови. Цей прийом особливо поширений в
ораторському мистецтві. Приклад ампліфікації:
Пагорбами та долинами,
Та рівнинами найрівнішими,
Та пустирищами полинними,
Та долонями найчорнішими,
Та морями, та океанами,
Та саванами спопелілими (Д.Павличко).
Анафора – стилістично-звуковий прийом організації поетичної мови.
Будується на повторюваних початках віршових рядків, строф чи речень.
Розрізняють анафору звукову, словесну, синтаксичну і словесну у прозі.
Анафора підносить емоційну силу віршів, а також сприяє їх композиційній
стрункості й завершеності. Анафора широко вживається і в науково-навчальних
та науково-популярних текстах: Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і
прислівника. Дієприслівник із залежними від нього словами формує
дієприслівниковий зворот (підручник).
Антитеза – протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, думок,
людських характерів тощо. Використовують в народній творчості, художній
літературі і публіцистиці. Для створення антитези вживають антоніми: Дивись
на світло і ти не побачиш тіней /Келлер/).
Асиндетон або безсполучниковість - стилістична фігура побудована
на пропускові сполучників між однорідними членами речення, щоб надати
розповіді стрімкості, відтворити швидкий рух, раптову зміну явищ. Наприклад:
Пливе перон за сизими шибками,
Туман… Шлагбаум… Тиша… Переїзд… /Л.Костенко/
Градація – поступове підвищення чи спадання семантичних та
емоційно-експресивних якостей слів або виразів. Часто використовується у
художній літературі та ораторській мові:
... Латану свитину з каліки знімають,

66