Page 68 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

Прости мене, мій синочку!
Я... я твоя мати. /Т.Шевченко/.
Інверсія – незвична розстановка слів у реченні для виділення значущого
слова чи слів, щоб звернути на них увагу:
Ти пахнеш, як листя весняне,
Як дитинство моє полотняне,
Як тепла малинова стежка,
Як мамина срібна сережка. /Д Павличко/.
Лейтмотив – головна думка, почуття, настрій, що проходить через увесь
твір, особливо наголошується і підкреслюється в ньому.
Парцеляція – поділ речень на самостійні компоненти (одне речення
розбивається на кілька частин), що посилює й увиразнює кожен компонент:
І океан її усмішок – це твій океан. Незміряний і неосяжний для інших – сповна
відкритий тільки тобі. Усміх її – щастя. І це щастя – твоє /О.Хоменко/.
Плеоназм – подвоєння близькозначних лексичних одиниць. Ця фігура
характерна для народної творчості.
Прокинулися ляшки-панки,
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки,
Та й не повставали:
Зійшло сонце – ляшки-панки
Покотом лежали. /Т.Шевченко/.
Полісиндетон – нагромадження сполучників та інших службових частин
мови для логічного й емоційного виділення кожного із складників
висловлювання: Там всі невірні і христьяни, були пани і мужики, була тут
шляхта і міщани, і молоді, і старики... /І. Котляревський/.

Повтор – це нагромадження однотипних мовних елементів (звуків,
складів, слів, словосполучень) у певній синтаксичній одиниці:
Хай стане на серце друг, мов на м’яку пір’їну,
Хай увійде він легко в щастя й свободи дім!
Хай стане на серце ворог, мов на убивчу міну.
Хай упаде навіки перед одвірком твоїм! /Д.Павличко/.
Рефрен чи Приспів (у пісні) – уривок тексту, який повторюється (іноді з
незначними змінами) в кінці кожної строфи (куплета) чи групи строф вірша:
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Риторичне запитання – це стилістична фігура в формі запитання, яка не
потребує відповіді. Такі запитання часто бувають звернені до предметів і явищ.
Широко вживається в усіх стилях мовлення:
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?.. /Т.Шевченко/

68