Page 67 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

З шкурою знімають...
... а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію! – в військо оддають!” /Т.Шевченко/.
Еліпс – пропуск у реченні слова чи словосполучення, зрозумілого з
контексту, для виразу енергійності, схвильованості, складних переживань,
розгубленості, також для уникнення повторів. Використовується в публіцистиці
та художній літературі:
Перед іконою пречистої
Горить лампада уночі.

Поклони тяжкії б’ючи,
Ридала, билася... нечистую
Огненную сльозу лила. /Т.Шевченко/.
Епанафора, інакше композиційний стик являє собою конструкцію, в
якій наступний уривок починається тим, чим закінчується попередній:
Учора збили вертоліт
Біля Кабула,
Три хлопці впали на граніт –
Земля здригнула.

Земля здригнулася вночі,
Як чорна галузь.
Важких пропелерів мечі
Переламались. /Д.Павличко/
Епіфора – явище протилежне анафорі. Стилістичний прийом, який
полягає у повторенні однакових виразів, слів чи звукових сполучень у кінці

віршових рядків або строф з метою посилення виразності й музичності
поетичної мови. Епіфора посилює значення повторюваного уривка і в науково-
навчальних текстах:
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої;
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись...
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! Злої! /Т.Шевченко/
Замовчування як стилістична фігура являє собою обірване речення.
Використовується для передачі напруженого психологічного стану мовця:
Прости мене! Я каралась
Весь вік в чужій хаті...

67