Page 16 - 87

15
Література
12; 13; 14 гл. 5,6,8; 15 §10,12.

Лабораторна робота №1

Визначення карбонатної (тимчасової) твердості води

1.1 Мета роботи: Ознайомлення з визначенням тимчасової твердої
води.
1.2 Прилади і препарати:
3
1) Мірні колби на 100 см ;
2) Бюретки ;
3
3
3) Конічні колби на 200 см чи на 250 см ;
4) Хлоридна кислота, стандартний розчин (0,01 моль/л);
5) Метилоранж.

1.3 Теоретична частина

Для визначення твердості води використовують метод кислотно-
основного титрування. Твердість обумовлюється вмістом у ній розчинних
2+
2+
2+
гідрокарбонатів, сульфатів, хлоридів Ca , Mg , Fe , з якими вода є
непридатною для багатьох технологічних процесів.
Залежно від того, які солі присутні у воді, розрізняють два види твердості:
карбонатну (тимчасову)(Т Т) і некарбонатну (сталу)(Т с).
Карбонатну твердість надають гідрокарбонати кальцію, магнію,
феруму(ІІ): Ca(HCO 3) 2; Mg(HCO 3) 2; Fe(HCO 3) 2. Тимчасовою дана твердість
названа тому, що при кип’ятінні гідрокарбонати розкладаються з утворенням

осадів карбонатів.
 t 0
 СаСО 3↓+СО 2+Н 2О
Ca(HCO 3) 2
0
t
 MgСО 3↓+СО 2+Н 2О

Mg(HCO 3) 2
Розклад гідрокарбонату магнію супроводжується гідролізом карбонату з
утворенням осаду основних солей та гідроксидів.
3MgCO 3+2H 2O=(MgOH) 2CO 3+Mg(OH) 2+2CO 2
Розклад гідрокарбонату феруму(ІІ) супроводжується його гідролізом до
Fe(OH) 2 з одночасним окисненням до Fe(OH) 3:
4Fe(НСO 3) 2 + O 2 + 2H 2O = 4Fe(OH) 3 + 8CO 2
Карбонатну твердість можна усунути також добавками до води лугу
(звичайно, гідроксиду кальцію), наприклад:

Ca(HCO 3) 2 + Ca(OH) 2 = 2CaCO 3 + 2H 2O
Твердість природних вод коливається в широких межах. Вода, твердість
якої менша, ніж 4 ммоль/л - м'яка, 4 - 8 ммоль/л - середньої твердості, 8 - 12
ммоль/л - тверда; більше, ніж 12 ммоль/л - дуже тверда.