Page 14 - 87

13
4) якщо як індикатор використовувати фенолфталеїн, який в кислому
середовищі безбарвний, а в лужному стає малиновий, то доливають розчин лугу
до кислоти до тих пір, поки розчин від однієї краплі не стане малиновий. Цей
момент вказує на те, що кислота нейтралізована повністю, і одна надлишкова
крапля розчину лугу спричинила зміну забарвлення індикатора. Розчин лугу
поступово доливають з бюретки, лівою рукою перемішуючи вміст колби для
титрування. По закінченні титрування визначають об’єм лугу, затраченого на
проведення досліду.
5) Титрування необхідно проводити не менше трьох разів. Перший з них
є наближений, при проведенні наступних добавляти необхідно на 1-2 мл менше,
ніж в першій пробі, а потім повільно доливають розчин лугу до зміни

забарвлення кольору індикатора.
6) Результати розрахунків проводять, користуючись законом
еквівалентів: речовини реагують в кількостях, пропорційним їх еквівалентам.
Так як в методі титрування користуються розчинами речовин, то вміст
речовин можна визначити різними способами. Визначають:
а)масову частку розчинної речовини;
б)молярну концентрацію;
в)молярну концентрацію еквівалентів.
Найбільш прийнятним в даному випадку є визначення молярної
концентрації еквівалентів. Добуток молярної концентрації еквівалентів і об’єму
розчину визначає кількість еквівалентів розчинної речовини n :

2NaOH + H 2SO 4 = Na 2SO 4 + H 2O

C NaOH ∙ V NaOH C H2SO4∙V H2SO4

n(NаОH) n (H 2SO 4)

Використовуючи закон еквівалентів, запишемо:

n(N аОН) = n(H 2SO 4 )

C NaOH ∙V NaOH= C H2SO4∙V H2SO4

Звідси шукана концентрація Н 2SO 4
C  V
C H SO  NaOH NaOH
2
4
V H 2 SO 4