Page 21 - 87
P. 21
20
(V - V ) C 1000
2 1 2
C Mg , ммоль/л.
V
пр
Лабораторна робота № 3
Визначення карбонатної та загальної лужності
фільтрату бурового розчину
3.1 Мета роботи: ознайомитись з методами визначення
карбонатної та загальної лужності фільтрату бурового розчину.
3.2 Прилади та препарати:
3
3
1) Конічні колби для титрування на 200 см або 250 см ;
2) Сульфатна кислота, стандартний розчин (0.1 моль∙екв/л );
3) Бюретки ;
3
3
3
4) Піпетки на 10 см або 25 см , або 50 см ;
5) Метилоранж, водний розчин;
6) Фенолфталеїн , спиртовий розчин.
3.3 Теоретична частина
3.3.1 Визначення карбонатної лужності
Лужність від розчинних карбонатів (а також силікатної та органічних
кислот ) обумовлена присутністю у фільтраті солей Na 2CO 3 , K 2CO 3 , Na 2SiO 3 i
RCOONa. Ці розчинні солі створюють лужне середовище, внаслідок чого
фільтрат при добавленні декількох крапель фенолфталеїну забарвлюється в
рожевий колір. Титруючи забарвлений фенолфталеїном фільтрат кислотою до
знебарвлення, одержують вміст розчинних карбонатів за рівнянням:
2Nа 2CO 3+H 2SO 4 2NaHCO 3+Na 2SO 4
З рівняння видно, що нейтралізація карбонату натрію в присутності
фенолфталеїну протікає до утворення гідрокарбонату, тобто він відтитровується
2-
лише наполовину. Загальна кількість СО 3 дорівнює подвоєній кількості
кислоти, затраченої на титрування.
3.3.2 Визначення загальної лужності
Загальну лужність визначають титруванням взятого об’єму фільтрату
бурового розчину кислотою в присутності індикатора метилоранжу до переходу
жовтого забарвлення розчину на оранжеве, тобто при рН=4,4. Титрування слід
проводити швидко, щоб уникнути розчинення вуглекислого газу повітря, що