Page 13 - 87

12

Тема 2. Аналіз природних вод

Теоретична частина

Природні води характеризуються наступними показниками:
1) Сухий залишок – умовний показник, що визначає вміст ( в мг/л)
розчинних і колоїдних домішок, що залишаються при випаровуванні води.
2) Окиснюваність – наявність домішок, що легко окиснюються в даних
умовах (в мг/л(О 2 )). Розрізняють перманганатну та біхроматну окиснюваність.
3) Загальна мінералізація – загальний вміст розчинних у воді
мінеральних солей (у %).

<0.1% – прісні води
від 0.1 до 5% – мінералізовані води
>5% – розсоли.
4) Твердість, що поділяється на карбонатну (тимчасову) і некарбонатну
2+.
2+
2+
(постійну), обмовлену найчастіше присутністю солей Ca ,Mg ,Fe (ммоль/л.)
+
+
+
5) Водневий показник рН = − lgа H , де а H – активність Н , моль/л.
Якість води має важливе значення для приготування та хімічної обробки
бурових розчинів. Нею визначається вибір типу глини та хімічних реагентів.
Найбільш прийнятна для приготування бурових розчинів прісна вода, яка
забезпечує максимальний вихід бурового розчину з однієї тонни глини,
в’язкість і здатність до структуроутворення.
Для визначення вмісту розчинних речовин користуються методами
аналітичної хімії. Найбільш простий спосіб одержання результатів аналізу–
метод титрування, який полягає у наступному. Розчин, концентрація якого
точно відома, повільно приливають по краплях з бюретки до розчину,
концентрація якого невідома, але відомий його об’єм. При цьому відбувається

хімічна взаємодія між розчиненими речовинами.
Момент титрування, при якому досягається стехіометрична
еквівалентність кількості реагуючих речовин (тобто, коли речовини
провзаємодіяли повністю), називається точкою еквівалентності.
Наприклад, необхідно визначити концентрацію сульфатної кислоти за
допомогою розчину NaOH з C(NaOH)=0.1моль екв/л. Для цього:
1) відміряють певний об’єм досліджуваної кислоти хімічною піпеткою
(наприклад, 10 мл);
2) переносять розчин у конічну колбу для титрування об’ємом
200-250 мл;
3) до кислоти додаємо індикатор.
Індикатори – речовини, що змінюють забарвлення залежно від умов

проведення досліду. В даному випадку реакція між кислотою і лугом належить
до реакцій кислотно-основного титрування. Тому тут використовують
індикатори, які змінюють забарвлення залежно від рН середовища:
фенолфталеїн, метилоранж та інші.