Page 60 - 78

Будь-яка робота м'яза за характером пластичного
обміну є катаболічним процесом з високим ступенем ентропії.
При цьому структури м'язового волокна швидко руйнуються,
а їхні білкові молекули розпадаються до кінцевих продуктів.
Цей факт підтверджується тим, що в крові, яка відтікає від
м'яза, що скорочується, виявляють збільшення небілкового
азоту в 10 разів і більше. Ці продукти обміну м'язового
волокна є індукторами генетичного апарату м'язових волокон.
З появою їх починаються процеси самовідновлення певних
структур волокна і ферментів за схемою ДНК - РНК - білок.
Таким чином, подолання сил земного тяжіння при скороченні
м'яза супроводжується високим рівнем ентропійних і
неентропійних процесів.
Висновок про те, що маса м'язів залежить від рівня
фізичної активності людини, може зробити кожен, але мало
хто знає, що ступінь розвитку м'язової системи в тваринному
світі є величиною сталою і не залежить від загальної маси
тварини. У миші і слона маса м'язів складає 40-45% загальної
маси тіла. Саме при такому співвідношенні між масою м'язів і
масою інших органів установлюється така збалансованість
між силою земного тяжіння і силою м'язів, що дозволяє
пересуватись по поверхні землі з необхідною швидкістю.
Рухова активність - умова урівноваження між силою
земного тяжіння і силою м'язів. Для тварин будь-якого виду
потреба в рухах величина стала і зумовлена генетично.
Рухова активність зменшується з віком. Так, добова норма
рухів дитини трьох-п'яти років дорівнює 30-40 тис. кроків,
п'яти-семи - 20 тис., а для дорослої людини норма становить
10 тис. кроків на день.
Рівень розвитку м'язової системи зумовлює рівень
функціонального стану інших фізіологічних систем організму.
Наслідком зниження м'язової активності є дистрофія
не тільки окремих м'язів, але і всієї м'язової системи. Людина
за 6-7 тижнів суворого постільного режиму втрачає таку
кількість білка, яка становить 9 % м'язової маси організму.
Таким чином, внаслідок того, що сучасна людина
значно обмежила регулюючий вплив фізичної роботи на
рівень процесів енергетичного обміну, зменшився обсяг
додаткового і частково (на 8-10%) основного енергетичного
обміну.
Зниження рівня енергетичного обміну є однією з ланок
у довгому ланцюзі порушень обміну речовин при гіпокінезії.