Page 62 - 78

категорії ожиріння першого ступеня, 25-49%- другого, 50-
99%- третього, а 100% і більше- четвертого ступеня.
Емоційний стрес. Поняття "стрес"(англ.stress-
напруження) було запропоновано Г.Сельє як спосіб
досягнення резистентності (стійкості) організму до дії
негативних факторів будь-якого походження. Це
неспецифічна реакція на різноманітні подразнення, що пе-
ревищують певний рівень і тому стають неприємними і
небажаними. Ця реакція виникає і тоді, коли організм не може
протягом тривалого часу перебувати в стані напруження.
Причини, що викликають стрес-реакцію, називають стрес-
факторами, або стресорами. Це можуть бути різні
мікроорганізми (антигени), м'язові напруження,
переохолодження або перегрівання, травми, гіпоксія і навіть
сильні звуки. Ступінь стресу може бути різною, але
класичним його проявом є занепокоєння, стадія
резистентності та стадія виснаження. Реакція на будь-який
стресор проявляється тріадою Сельє, а саме: підвищення у
крові кількості гормрнів надниркових залоз і розростанням
їхнього кіркового шару, інволюцією лімфоїдних органів і
зникненням з крові лімфоцитів і еозинофілів та появою в
шлунку і дванадцятипалій кишці виразок.
У фізіологічних реакціях на дію стресора важливе
значення мають нервова та ендокринна системи, а саме:
підзоровогорбова ділянка та лімбічна система, а також лобова
кора півкуль великого мозку і еферентні системи: симпатико-
адриналова і система гіпофіз-кора надниркових залоз.
У першу мить дії стресора спостерігається вихід
катехоламінів і кортикостероїдів як факторів, що запускають
механізми посиленого енергетичного забезпечення. Кількість
адреналіну збільшується у 1000 разів. Але запаси глікогену (і
глюкози) в організмі обмежені, тому глюкокортикоїди стають
ініціаторами катаболічних процесів, наслідком яких є розпад
тканин, що мають у цей час другорядне значення (лімфоїдна
тканина, слизова оболонка шлунку). В результаті цього
звільняються амінокислоти, радикали яких після
дезамінування використовуються для синтезу глюкози.
Якщо організм незагинув на початку дії шкідливого
фактора, то починають діяти пристосувальні морфологічні
механізми.
Ксенобіотики (гр. Хепоs- чужий, Ьіоs- життя). Так
називають всі речовини, що потрапляють в організм будь-
яким шляхом і включаються у численні ланки обміну речовин.