Page 61 - 78

Інші пов'язані з клітинними і організменними механізмами
регуляції біосинтезу білка.
При значному м'язовому навантаженні розвивається
стрес-синдром, при якому через ядра підзоровогорбової
ділянки гіпофіз - надниркова залоза збільшується
концентрація катехоламінів і глюкокортикоїдів у крові. Ці
гормони мають широкий спектр дії, головним чином
катаболічного напрямку, що мобілізує енергетичні і пластичні
ресурси організму. Збільшується мобілізація глікогенного
резерву печінки, внаслідок чого виникає гіперглікемія,
відбувається гідролітичне розщеплення жиру і збільшення
жирних кислот у крові, що веде до збільшення кількості
субстратів окислення у м'язах і серці.
Аліментарні фактори (лат. аіітепіагіиз - харчовий,
пов'язаний з харчуванням, їжею). Зменшення енергетичних
втрат організму при зниженні рухової активності не веде до
зменшення кількості їжі, яку споживає людина. Відчуття
апетиту та голоду не завжди викликане нестачею їжі. Апетит
- це приємне відчуття, пов'язане із споживанням їжі, тому
сучасна людина споживає її набагато більше, ніж того
потребують енергетичні втрати. Це призводить до утворення
жирової тканин в організмі. У нормі м'язова тканина
становить 42-45%, а жирова- 16% загальної маси тіла (таке
співвідношення склалося протягом еволюції людини), при
збільшенні їжі на долю жирової тканини припадає 25-30% і
навіть 50%, що значно збільшує масу людини. Це явище
називають ожирінням. Ожиріння є одним з провідних
факторів ризику.
Таким чином, підтримання маси тіла на належному
рівні є однією з умов нормального обміну речовин.
Належна маса виходить із поняття "ідеальна маса".
Ідеальною називають ту масу тіла, яка статистичне достовірно
поєднюється з найбільшою тривалістю життя та залежить від
розмірів тіла, статі і конституції. Для її визначення зручно
скористатися номограмою або індексами (рис2.7),
запропоновано кілька індексів, основою яких є індекс Брока.
Для знаходження належної маси тіла за індексом Брока
від росту в сантиметрах необхідно відняти 100. Але при цьому
показники будуть завищені. Тому від різниці віднімають ще
10%.
Масу людини вважають нормальною при відхіленні від
ідеальної в межах ±5%. Людей з відхиленням на 10-14%
відносять до категорії "загрози по ожирінню", до 15-24%-