Page 55 - 78
P. 55

високий ступінь функціональної організації - функціональну
                             систему (П.К.Анохін).
                                    Функціональна  система  -  це  тимчасове  об'єднання
                             окремих органів або фізіологічних систем для одержання
                             корисного для організму результату, який слід розглядати як
                             системоутворюючий фактор.
                                    Як  тільки  досягається  необхідний  результат  і
                             біологічна потреба організму задовольняється, функціональна
                             система  розпадається.  При  виникненні  нової  біологічної
                             потреби  вона  створюється  знову.  Такі  функціональні
                             об'єднання, як функціональна одиниця, фізіологічна система,
                             виступають  у  ролі  підсистеми.  Співвідношення  між
                             підсистемами набуває характеру взаємодоповнення.      На-
                             приклад,  необхідну  кількість  кисню  під  час  інтенсивної
                             діяльності м'язи одержують завдяки мобілізації фізіологічних
                             систем  крові,  кровообігу  і  дихання,  які  будуть  складати
                             газотранспортну функціональну систему. Діяльність кожної з
                             них буде залежати від функціонального стану всіх систем;
                             вади однієї будуть компенсуватись напруженою діяльністю
                             інших.
                                     Функціональна  організація  організму.  Кожна
                             структурна одиниця організму виконує безліч спеціфічних для
                             неї життєво необхідних функцій, сукупність яких формує
                             загальні  властивості  організму.  Зрозуміти  кожну  функцію
                             окремої структурної одиниці організму, органа чи тканини
                             можна лише в тому випадку, коли чітко уявляєш загальні
                             властивості організму в цілому. Для зручності розглянемо їх у
                             вигляді схеми.
                                       Обмін  речовин  і  енергії  -  сукупність  перетворень
                             речовин  і  енергії  між  живою  системою  і  навколишнім
                             середовищем, що є головною умовою і ознакою життя. Обмін
                             речовин полягає у надходженні із зовнішнього середовища
                             різних  речовин,  засвоєнні  їх,  використанні  організмом  і
                             виділенні  продуктів  розпаду.  Складається  він  із  двох
                             пов'язаних між собою процесів: асиміляції (лат.assimilatio -
                             уподібнення, ототожнювання) і дисиміляції (лат. dissimilatio -
                             неподібний).  Засвоєння  клітинами  речовин,  що  надходять
                             ззовні і стають складовою частиною їх структур, називають
                             асиміляцією, тоді як розчеплення складних органічних сполук
                             на  більш  прості-  дисиміляцією.  Внаслідок  дисиміляції
                             звільняється  та  потенціальна  енергія,  яка  знаходиться  у
                             міжатомних  зв'язках  складних  органічних  сполук.  Вона
                             використовується клітинами для своїх потреб.
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60