Page 58 - 78

характер, бо тільки через деякий час дорослий організм
народжує новий - молодий. Так продовжується життя виду як
одиниці біосистеми. Самовідновлення в самому організмі
носить безперервний характер і відбувається на
молекулярному і клітинному рівнях.
Однією з особливостей живих тіл є надзвичайна
нестійкість їх. Руйнуються і розпадаються органічні молекули
і насамперед білки, органели клітин і цілі клітини. Так, період
напіврозпаду деяких білків печінки - кілька хвилин, окремі
клітини крові живуть лише півгодини, клітини травного
каналу - близько доби. За таких умов життя організму
можливе лише у тому випадку, коли буде таке ж швидке
відновлення зруйнованих структур. Це явище називають
фізіологічною регенерацією (лат. геgепегаtіо - відновлення,
відродження).

2.2.2 Організм людини в сучасних умовах.
Фактори ризику, що зменшують тривалість життя людини

Доведено, що тривалість життя людини як біологічного
виду становить 96-98 років (деякі вчені навіть вважають, що
вона може досягати 100-120 і більше років). Але тільки у
окремих індивідів тривалість життя співпадає з видовою, а
фактично вона зменшується на 30-40 і більше років. Виникає
питання, з чим це зв'язано. А зв'язано це з факторами ризику.
Фактори ризику. Цим терміном називають фактори,
що статистичне достовірно зменшують тривалість життя. В
зв'язку з розвитком цивілізації і змінами екологічної
обстановки з'явилось багато різних хвороб, які називають
"хворобами цивілізації", а факторами ризику вважають явища,
які викликають загальні порушення обміну речовин і
охоплюють суспільство в цілому, їх можна об'єднати у певні
групи, а саме: гіпокінезія, аліментарні фактори, емоційний
стрес та ксенобіотики.
Гіпокінезія. Головною особливістю людини на
сучасному етапі її історичного розвитку є зменшення обсягу
фізичної праці на виробництві та в побуті, що призвело до
зменшення рухової активності і, як наслідок, до зменшення
рівня енергетичного обміну. Явище зменшення рухової
активності і зменшення витрат енергії називають гіпокінезією.