Page 189 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

Це відношення, однакове для будь-якої кругової орбіти,
справедливе і для еліптичної орбіти. Для діамагнетиків зна-
чення g підтверджено дослідом.
Експериментально визначене гіромагнітне відношення
e
феромагнетика виявилось в 2 рази більшим: g феро  m .

Для пояснення цього результату було припущено, а піз-
ніше доведено, що, крім орбітальних моментів (8.20), (8.21)
електрон володіє власним механічним моментом імпульсу L ,
s
який називають спіном.
Вважалось, що спін зумовлений обертанням електрона
відносно власної осі (англійське слово spіn – веретено). Обер-
тання може бути за годинниковою стрілкою і проти годинни-
кової стрілки і відповідні значення спіна беруть із знаком
плюс і знаком мінус. Сучасне уявлення про спін як власти-
віcть електрона – це квантова величина, яка не має реальної
моделі, як маса і заряд електрона. Спіну електрона відповідає
власний (спіновий) магнітний момент


p   g s L , (8.22)
s
s
e
де g  .
s
m
Таким чином, загальний магнітний момент атома до-
рівнює векторній сумі магнітних моментів (орбітальних і
спінових) всіх електронів і магнітного момента ядра
   

p   p орб  p  p ядра . (8.23)
s
Магнітний момент ядра в тисячі разів менший магнітно-
го моменту електрона, тому його вплив на намагнічування не-
великий. Його враховують тільки в тонких ефектах, які тут не
розглядаються (ядерний магнітний резонанс). В діамагнетиках
парна кількість електронів з протилежними спінами, тому до-
датні і від'ємні спінові магнітні моменти компенсуються:
  e
p заг   p орб ; g  . (8.24)
2 m

184