Page 187 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

Циркуляція напруженості магнітного поля по за-
мкнутому контуру L в будь-якому середовищі дорів-
нює сумі струмів провідності, що охоплюються цим
контуром.

Для вакууму J  0 , і рівність (8.15) дає
 
B   H . (8.17)
0
0
Тоді повна індукція магнітного поля в речовині за рівні-
стю (8.4) буде зв'язана з напруженістю H залежністю
  
B  B   0 H . (8.18)
0
Індукція магнітного поля в магнетику дорівнює добу-
тку магнітної сталої  о на відносну магнітну прони-
кність  середовища та на напруженість магнітного
поля Н.

Тепер ми вивели співвідношення (6.6'), яким попередньо
користувались, як постулатом.
Треба відзначити, що вектор напруженості магнітного
поля і вектор індукції магнітного поля не завжди співпадають
за напрямом, бо намагніченість в анізотропних середовищах
не співпадає з напрямом магнітного поля B .

8.4 Елементарна теорія діамагнетизму і
парамагнетизму. Магнітний момент атома

8.4.1 Гіромагнітне відношення. Спін
Класична теорія магнетизму є наближеною, хоча і дає
добре узгодження з дослідами. Повне пояснення магнітних
явищ в речовині дає квантово-механічна теорія.
Всяка речовина є магнетиком, тобто здатна під дією ма-
гнітного поля набувати магнітний момент (намагнічуватись).
Для розуміння цього явища необхідно розглянути дію магні-
тного поля на електрони, що рухаються в атомі.
Можна вважати, що кожний раз, коли електрон здійснює
один оберт (рис. 8.1), він переносить заряд e 1, 6 10  19 Кл .

182