Page 315 - 70

вхідного сигналу з точністю  . Так як всі вимірювання супроводжуються похи-
бкою, необхідно, щоб при
y ( t ) y ( t  ) —   t   ,

(8.91)
x( t)  x ( t)   —   t  

і тоді при  0 ,  0 . Ці умови витримуються для класу фінітних функцій.

У цьому випадку вимірювання коректне, оскільки невеликим змінам вихідного
сигналу відповідають невеликі зміни вхідної величини. Тому, розглядаючи спо-
соби коригування динамічних характеристик засобів вимірювань будемо вважа-
ти, що вони володіють такими характеристиками, при яких фінітний спектр вхі-
дного сигналу повністю знаходиться в смузі пропускання засобу вимірювань.
Всі високі частоти в сигналі, що вимірюється, які створюються джерелами завад
є відфільтрованими.
Похибки, які виникають при цьому можуть бути визначеними. Крім того,
відомо, що в ідеальному засобі вимірювання
K(  j )  K ном  const , (  ) t  3  . В такому засобі вимірювань передава-
льна характеристика K ном (S ) немає нулів у правій напівплощині комплексно-
го змінного S . Ця K (S ) є передавальною характеристикою мінімально-
фазового типу.
Послідовне включення коригуючих пристроїв. Відповідно до цього
способу коригування послідовно із засобом вимірювання включається
коригуючий перетворювач (рис. 8.15). Тут K ( S) , K 2 (S ) — передавальні ха-
1
рактеристики засобу вимірювання, що корегуються і коригуючого перетворю-
вача. Результуюча передавальна характеристика такого з'єднання буде такою:
K  ( S)  K ( S) K ( S) . (8.92)
2
1

Рис. 8.15. Структурна схема засобу вимірювання з послідовним
коригуючим каналом
Якщо K ( S)  K ном K ( S) ,
1
2
то
161