Page 313 - 70
P. 313

адитивна, так і мультиплікативна складові похибки засобу вимірювання. Це дає
                 задовільні результати тоді, коли значення  x  і коефіцієнтів  a 1  a ,  2   не змінюють-
                 ся за час, необхідний для отримання одного результату вимірювання. Крім того,
                 процес вимірювання переривається, що приводить до виникнення похибки дис-
                 кретності. Залишкова похибка скоригованого засобу вимірювання визначається
                 зміною  коефіцієнтів  процесу  перетворення  і  сигналу  між  двома  корекціями,
                 адекватністю реального вхідного сигналу і зразкових сигналів, інструменталь-
                 ними похибками всього засобу вимірювання і відмінністю між реальною ста-
                 тичною характеристикою перетворення і записаною в ОП. Цей спосіб дозволяє
                 скоригувати похибки нелінійного засобу вимірювання, але в цьому випадку в
                 ОП необхідно розв’язувати систему рівнянь з багатьма невідомими.

                        8.4. Зменшення динамічних похибок засобів вимірювань

                      Метою  динамічних  вимірювань  є  відновлення  вхідного  сигналу  по
                 зареєстрованому вихідному. Вихідний сигнал вимірювальних пристроїв можна
                 знайти з такого виразу:

                                              1     k               
                                    y( t)           K i   ej  j t  d  x  d   n(  , t)     (8.85)
                                                2     i1        
                 де  (tn  )  — завада, що поступає на вхід засобу вимірювань;  k  —кількість пере-
                 творювачів в засобі вимірювання;  K 1 ( j  )  — комп-лексна частотна характери-
                 стика окремих перетворювачів;  (x  ) — вхідний сигнал засобу вимірювання.
                      З цього виразу видно, що  (ty  )  і  (tx  )  співпадають за формою тільки тоді,
                 коли вимірювальний пристрій має нескінченну смугу пропускання, а значення
                 завади  (включаючи  і  похибки)  дорівнюють  нулю.  Оскільки  ні  те,  ні  інше  на
                 практиці не витримується, виникає задача знаходження вхідного  (tx  )  сигналу
                 по відомому (виміряному) вихідному  (ty  ) , яка відноситься до числа некорект-
                 них задач вимірювальної техніки. На практиці доводиться знаходити значення
                 x (t )   по  значенню  (ty  )   в  умовах  обмеженої  смуги,  точності  вимірювального
                 каналу і дій завад в ньому. Зрозуміти некоректність цієї задачі простіше всього
                 в частотній області. У цьому випадку для динамічної ланки засобу вимірювання
                 маємо, що


                                                                                         159
   308   309   310   311   312   313   314   315   316   317   318