Page 270 - 70

Якщо нехтувати часом приєднання нового елемента, то термін служби си-
стеми T cep буде таким:
n
T cep  T 1 T 2  ... T n  T , (7.34)
i
 i 1
де T – термін служби окремих елементів приладу.
i
При числі елементів більше шести можемо вважати, що термін служби
системи T cep має нормальний розподіл ймовірностей. Тоді ймовірність безвід-

мовної роботи системи знайдемо за допомогою формули (7.17), а саме:
 Tt cep 
P( t)  1    , (7.35)
  
 
 n 
де T cep – середнє значення терміну служби приладу T cep   T cep  ,  – середнє
  i 1 i 
1
 n 2  2
квадратичне відхилення терміну служби приладу     i  . Видно, що і в
 i 1 
цьому випадку термін служби системи, а отже і ймовірність безвідмовної роботи
приладу зросли.
Необхідно відмітити, що на практиці автоматична реалізація цієї системи
приводить до складних конструкцій і в приладах рідко використовується. Однак
метод “холодного” резервування можна розглядати як один з методів визначен-
ня необхідного числа резервних деталей, що забезпечують необхідну надійність
приладу. Постачання приладу деталями, що найчастіше виходять з ладу, дозво-
ляє істотно підвищити його термін служби.
Існують і більш складні системи, в яких є декілька ланцюгів, що містять
елементи “гарячого” і “холодного” резервування. Але такі системи в приладах
механічного типу практично не використовуються, а зустрічаються лише в еле-
ктроніці.
Приклад 7.3. Визначити число резервних елементів мікропроцесорної си-
стеми керування вимірювальним приладом, якщо потрібно забезпечити його
термін служби 2 роки. Основний ланцюг системи керування містить елементи
з приблизно однаковими термінами служби, рівними 720 год, і середніми квад-
ратичними відхиленнями 10 год.
Число елементів приблизно оцінимо по формулі (7.34):

116