Page 271 - 70

n
T   T  nT i ,
i
i
звідки n  T / T .
i
Для цього перерахуємо заданий термін служби мікропроце-
сорної системи в годинах. Протягом року є 52 тижні, а тижневий фонд робо-
чих годин при семигодинному робочому дні становить приблизно 41 год. Тоді
T  2 52 41  4264 год.
Число резервних елементів буде становити

n  T / T  4264 / 720  5 ,92 ,
i
тобто необхідно шість елементів резервування.
Знайдемо ймовірність безвідмовної роботи, скориставшись формулою
(7.35) і враховуючи, що
T cep  6T i  6 720  4320 год;

2 1/ 2
  6 (  i )  10 6  25 год.
Тоді

 Tt cep   4264  4230 
P( t) 1    1    
   25
   
 1  ( 2 ,24 )  2 ( ,24 ) 0 ,987 .

Ця ймовірність безвідмовної роботи є досить високою, вважаючи, що в
наявності є шість резервних елементів. Але при цьому необхідно врахувати, що
аналітична залежність, що використовується в даному прикладі, отримана в
припущенні, що ремонтний час є малим в порівнянні з терміном служби елемен-
та, тобто мова йде про елементи, що легко замінюються – запобіжниках, лам-
почках, мікросхемах, транзисторах, заміна яких відбувається швидко.
Знаючи вартість резервного елемента, його матеріалоємність і інші ха-
рактеристики, можна визначити норми витрати запасних елементів.
Підводячи підсумки аналізу використання резервування як одного з методів
підвищення надійності приладів, потрібно зазначити, що його застосування обме-
жується необхідними для цього додатковими витратами, збільшенням розмірів, ма-
си приладу і витрат енергії. Крім того, велика кратність резерву підвищує P (t )

117