Page 240 - 70
P. 240

3                           3
                                  x   f ( x  k)  3  x   k 4 x  ,  x   f ( x )   k 3 x   k 4 x  .  (6.48)
                                                                  2
                                                             2
                                       1
                                   1
                                   Тоді результуюча функція диференційного перетво-
                                            рювача буде лінійною і такою:
                                                 y   x   x    k 2  3  . x                                  (6.49)
                                                       1
                                                  1
                                                            2





                                  Рис. 6.6. Структурна схема засобу вимірювання

                                  Однак на практиці нелінійність засобів вимірювань буває на-
                            багато складнішою  і отримати ідентичні залежності у диференціа-
                            льному засобі вимірювання практично неможливо. Крім того, у на-
                            ступних  функціональних  елементах  засобу  вимірювання  в  усьому
                            діапазоні вимірювань перетворення не завжди забезпечується ліній-
                            ним. Тому усунення похибки, зумовленої нелінійністю перетворен-
                            ня вимірювальної  інформації, потребує від розробника великої  ін-
                            женерної  майстерності  і  знання  фізичних  законів  перетворення
                            вхідного сигналу.
                                       6.6. Результуюча похибка засобу вимірювання
                                  У  засобах  вимірювань  мають  місце  похибки,  які  зумовлені
                            різними факторами. Якщо ці фактори не зв'язані між собою і кожна
                            складова похибка не залежить від вхідного сигналу, то математичне
                            сподівання  результуючої  похибки  дорівнює  сумі  математичних
                            сподівань її складових:

                                                M        M   ...     M  . n                     (6.50)
                                                              1
                                  Для дисперсії похибки можна записати, що
                                                 D       D   ...     D  . n                       (6.51)
                                                             1
                                  Якщо між похибками   і    є кореляційний зв'язок, то
                                                             j
                                                        i


                              280
   235   236   237   238   239   240   241   242   243   244   245