Page 108 - 70

Як правило, для вирішення сформульованої математичної за-
дачі існує декілька можливих алгоритмів. Під заданням алгоритму в
цьому випадку необхідно розуміти не тільки формулювання в яв-
ному виді послідовності алгебраїчних і логічних операцій, в резуль-
таті яких будуть отримані результат вимірювання і оцінка його по-
хибки, але і визначення основних характеристик алгоритму, які до-
зволять обгрунтувати їх використання для вирішення конкретної
задачі. Для простих і широко поширених задач алгоритми розв’язку
(обробки) добре відомі і необхідно лише враховувати їх область за-
стосування. Для більш складних задач необхідно спеціально роз-
робляти алгоритми, використовуючи відомі математичні методи. Це
може бути досить складною математичною задачею.
Якщо для розв’язку даної задачі можна використати декілька
алгоритмів, то необхідно вибрати найбільш відповідний із них. На
практиці, як правило, алгоритм вибирають з урахуванням його
простоти. Однак при виконанні вимірювань з високою точністю
бажано вибирати алгоритми обробки на основі об'єктивних харак-
теристик алгоритмів, математичної моделі вимірювання і апріорних
відомостей про похибки.
Проведення розрахунків згідно вибраного чи розробленого
алгоритму є важливим етапом обробки даних. При цьому на пер-
ший план виступають чисто обчислювальні проблеми, особливо у
складних задачах обробки і при великих масивах даних. Однак,
особливо при вимірюваннях з високою точністю, для ефективного
виконання обчислень необхідний також великий об'єм попередньо-
го метрологічного аналізу. Якщо це не враховувати, то значні за-
трати на отримання експериментальних даних і проведення обчис-
лень можуть бути не виправданими. Це означає, що помилки, які
допускаються у метрологічних питаннях, не можна скорегувати на
обчислювальному етапі.
Після проведення обчислень необхідно провірити “правиль-
ність” отриманих результатів, для чого необхідно здійснити:
а) провірку результатів на їх відповідність початковим вимо-
гам, які були до результатів вимірювання, вимогам точності тощо;
б) провірку адекватності результатів прийнятій математичній
моделі вимірювання.

146