Page 105 - 70

2) розрахунок і внесення можливих поправок на систематичні
похибки;
3) формулювання і аналіз математичної задачі обробки даних;
4) побудова і уточнення можливих алгоритмів обробки даних;
5) аналіз можливих алгоритмів обробки і вибір одного з них
на основі апріорних даних про похибки і результатів попереднього
аналізу експериментальних даних;
6) проведення розрахунків згідно прийнятого алгоритму;
7) аналіз і змістовна інтерпретація отриманих результатів;
8) запис результату вимірювання і показників похибки у від-
повідності з установленою формою їх представлення.
Пояснимо дещо детальніше зміст вказаних підетапів.
В процесі аналізу інформації (як апріорної, так і отриманої на
попередніх етапах вимірювання) в першу чергу аналізуються:
а) співвідношення між шуканою величиною Q і безпосеред-
ньо вимірюваними аргументами х, y
 i  (Q i x , i y , i ,... )  0, i 1 ,2 ,..., m , (4.1)
які прийняті за початкові при постановці вимірювальної задачі і
плануванні вимірювання;
б) метрологічні характеристики використовуваних засобів ви-
мірювань, зокрема: градуювальні характеристики, показники похиб-
ки засобу вимірювань або їх норми, динамічні характеристики, а та-
кож дані про похибки градуювальних і динамічних характеристик;
в) результати спостережень x i y , i , тобто окремі значення спо-

стережень безпосередньо виміряних величин, які підлягають пода-
льшій обробці з метою одержання кінцевого результату вимірю-
вання;
г) результати додаткових вимірювань, які проведені з метою
контролю і уточнення умов вимірювання;
д) дані про властивості алгоритмів обробки даних, які придат-
ні для вирішення задач даного типу, а також інформація про обчис-
лювальні засоби, які є в розпорядженні;
е) апріорні оцінки похибок, якщо такі отримані на етапі пла-
нування вимірювання. Якщо апріорна оцінка раніше не була вико-
нана, то її бажано виконати на початковому етапі обробки.

143