Page 106 - 70

Розрахунок і внесення поправок детально вже був розгляну-
тий раніше. Слід лише нагадати, що до точності розрахунку попра-
вок пред'являються такі ж високі вимоги, як і до точності обчис-
лення результатів вимірювань.
При формулюванні математичної задачі обробки даних вхід-
ними є співвідношення (4.1), які конкретизуються з врахуванням ві-
домостей про похибки вимірювання, а також критерії якості оцінок.
Математичне формулювання вимірювальної задачі передбачає кон-
кретизацію основного рівняння (1.1) стосовно до різних етапів ви-
мірювання. Це дозволяє прослідкувати, як появляються і перетво-
рюються ті співвідношення, які складають певну систему рівнянь
при обробці даних.
При визначенні вимірюваної величини Q уточнюють її взає-
мозв’язок з величинами x, y,…, які безпосередньо спостерігаються:
Q = q(х, y,...)  [Q]. (4.2)

Однак шукана функція q(х,у,...), як правило, задається в неяв-
ному виді, тобто є співвідношеннями виду (4.1), у відповідності з
якими всі вимірювання розбиваються на прямі, посередні, сумісні і
сукупні. Ці співвідношення є основою для всього аналізу вимірю-
вання.
При плануванні вимірювання і виборі метода вимірювань
крім співвідношень (4.1) необхідно враховувати також залежність
вимірюваної величини від впливаючих факторів. Крім цього, на
цьому етапі вибирають значення деяких аргументів, наприклад, x ,
i
які фіксують при виконанні спостережень. Тому рівняння (4.1) з
врахуванням вищевказаного отримують такий вид:

 i  Q i x , i y , i ,..., U V , ,...  0 , і = 1, 2, …, m, (4.3)
де U i V – впливаючі величини.
При описі експериментального етапу використовують рів-
няння, які відображають процес функціонування засобу вимірю-
вань. Вони зв'язують між собою істинні значення безпосередньо
вимірюваних величин, результати спостережень і похибки спосте-
режень, а також коефіцієнти масштабних перетворень тощо.

144