Page 107 - 70

У простому випадку, коли для вимірювання фізичної величи-
ни x використовують показуючий прилад, рівняння (4.3) приймає
i
вид:
x  x   (x ij ) , (4.4)
ij
i
де x – результат j-го спостереження величини x , j = 1,2,…,r i;
ij
i
x – істинне значення і-ої безпосередньо вимірюваної величини;
i
δ( x ) – похибка j-го спостереження x -ої величини.
ij
i
На заключному етапі обробки результатів спостережень не-
обхідно об'єднати співвідношення (4.3) і всю початкову вхідну ін-
формацію з отриманими експериментальними даними. В результаті
отримують таку систему рівнянь:
  ( Q ,x ,y ,...)  ,0
 i i i i

x
 ij  x i  д( x ij , ) (4.5)

 y ij  y i  д( y ij , ) i  ,21 ,...m , j  ,21 ,...,r i ,

де x ij y , ij – результати спостережень.

Із системи (4.5), яка є невизначеною, необхідно знайти лише
~
значення вимірюваної величини Q і параметри її похибки. Тому
~
шукають деякий наближений розв’язок Q , який близький до істин-
ного значення Q. Його можна представити у виді, аналогічному ос-
новному рівнянню (1.1):
~
Q  q x ij ,y ij ,...,U,V,M 1 ,M 2 ,...   Q , (4.6)
де M 1 , M ... – метрологічні характеристики засобу вимірювань.
2
Вираз (4.6) відрізняється від (1.1) тим, що не тільки форму-
лює мету вимірювання, але і відображає процес одержання його ре-
~ ~
зультату Q , тобто в явному виді відображає залежність Q від ре-
зультатів спостережень, значень впливаючих величин, метрологіч-
них характеристик засобу вимірювань і інших параметрів. Тому ви-
раз (1.1) можна назвати апріорною формою рівняння вимірювання,
а рівняння (4.6) – апостеріорною формою.
145