Page 102 - 70

задовільною: наприклад, при побудові моделі нехтували ймовірніс-
ними ефектами, а розкид дослідних даних виявився недопустимо
великим. В такому випадку необхідно уточнити модель і перевиз-
начити поняття вимірюваної величини. Уточнення, зокрема, можуть
викликати ускладнення моделі шляхом введення додаткових пара-
метрів. Складна модель, звичайно, повинна включати в себе просту
модель як частковий випадок.
В рамках прийнятої моделі об'єкта необхідно ставити вимі-
рювальну задачу, що дає можливість планувати вимірювання.
Планування вимірювання залежно від виду і складності зада-
чі виконується в такій послідовності:
1) вибір методів вимірювань вимірюваних величин (аргумен-
тів), а також можливих типів засобів вимірювань;
2) апріорна оцінка похибки вимірювання;
3) формулювання вимог до метрологічних характеристик за-
собів вимірювань і умов вимірювання;
4) вибір засобів вимірювань з врахуванням вищевказаних ви-
мог;
5) вибір параметрів вимірювальної процедури: кількості спо-
стережень для кожного аргументу, моментів часу і точок виконання
спостережень;
6) підготовка засобів вимірювань до виконання експеримен-
тальних операцій;
7) забезпечення необхідних умов або створення можливостей
для їх контролю.
Деякі задачі вдається формалізувати і використати матема-
тичні методи. Це відноситься перш за все до вибору параметрів, де
використовуються методи теорії планування експеримента. Однак в
багатьох випадках рішення базується на практичному досвіді вико-
нання вимірювань і неформальних підходах.
Відмітимо, що для багатьох видів масових вимірювань є роз-
роблені методики виконання вимірювань. Планування вимірювань
складає значну частину такої методики.
Теорія планування вимірювань як розділ теорії вимірювань в
даний час недостатньо розроблена. Причина полягає в тому, що при
плануванні вимірювань необхідний облік метрологічних вимог, які

140