Page 101 - 70

Обробка експериментальних даних у процедурі зважування —
це розрахунок сумарної ваги всіх важків, за допомогою яких було
досягнуто зрівноваження ваги контрольованого предмету, оцінка
похибки отриманого результату сумарної ваги, а також визначен-
ня ймовірності, з якою можна гарантувати, що отриманий ре-
зультат сумарної ваги важків відповідає дійсному значенню ваги
контрольованого предмета.

Розглянемо детальніше вказані етапи вимірювання. Перший
етап доцільно розділити на дві частини: постановку вимірювальної
задачі і планування вимірювального експерименту.
Постановка вимірювальної задачі здійснюється в такій послі-
довності:
1) уточнення даних про умови вимірювання і досліджувану
фізичну величину;
2) формування моделі об'єкта і визначення вимірюваної вели-
чини;
3) постановка вимірювальної задачі на основі прийнятої мо-
делі об'єкта;
4) вибір конкретних величин, на основі яких буде визначатися
значення вимірюваної величини (наприклад, при посередніх вимі-
рюваннях – вибір вимірюваних прямим чином аргументів).
При формулюванні рівняння вимірювання найбільш важли-
вим є формування моделі, особливо при вирішенні складних вимі-
рювальних задач і дослідженні складних об'єктів. Модель об'єкта
формується на основі апріорних даних. Вимірювана величина ви-
значається як параметр або характеристика об'єкта.
Ідеалізація об'єкта при побудові його моделі приводить до
невідповідності вимірюваної величини як параметра моделі дослід-
жуваної властивості реального об'єкта – так званій пороговій невід-
повідності. В простих випадках, при вимірюваннях невисокої точ-
ності, модель в явному виді не виділяється, а порогова невідповід-
ність є досить малою. Однак при ускладненні вимірювальної задачі
і підвищенні точності використовуваних засобів вимірювань вибір
моделі стає досить важливим а порогова невідповідність значною. В
результаті вимірювань може виявитися, що прийнята модель є не-

139