Page 68 - 6869

знахідки в них зубів вимерлих неогенових риб. Вважають, що
швидкість накопичення червоних глин 0,5-1 мм за 100 років, що
надзвичайно мало, тоді як глибоководний чорноморський мул осідає
2 см за 100 років, коралові формування – 60-70 см за 100 років,
дельтові осадки – інколи 100 м і більше за 100 років.

Радіолярієвий мул
Радіолярієвий мул – це осадок, який зустрічається на глибинах
4300-8200 м і займає відносно невелику площу і розглядається як
фація червоної глини. Дійсно, за зовнішніми ознаками і за великою
кількістю зубів риб, слухових кісточок, філіпсіта і марганцевих
конкрецій він дуже подібний до червоної глини. Головна відмінність
– це велика кількість радіолярій (в середньому кременисті організми
складають більшу половину осадків – 54,44%).

Діатомовий мул
Діатомовий мул представляє собою жовтий, білий або
голубуватий осадок, подібний до трепела. Він поширений на
глибинах від 1000 до 4840 м. Характерна його ознака – це скелети
кременевих організмів, переважно діатомеї з домішками радіолярій і
губок, які складають в середньому близько 50% осадків. Друга
половина їх складається з глинистих частинок і планктонних
організмів з домішками алевритових зерен.
Діатомовий мул безперервною смугою охоплює всю Земну
0
кулю в південній півкулі, приблизно вздовж 60 широти,
примикаючи з одного боку до теригенних мулів, а з другого до
глобігерінового мулу і червоної глини.
В північній півкулі, де океани розділені континентами, він
утворює широтну зону в північній частині Тихого океану. Виникає
питання, звідки появилась така велика кількість кремнезему в
осадках, а звідси скупчення великої кількості діатомей, які в цих
областях утворюють свого роду плавучі острови. Очевидно, розгадка
цього явища полягає в тому, що діатомеї мають особливість
розкладати алюмосилікати і споживати кремнезем з води та
утворювати після відмирання діатомові мули. Цим і пояснюється
широтне розповсюдження осадків з діатомовим мулом.
Таким чином, діатомові кременисті відклади в багатьох
випадках, протилежні до вапнякових осадків. Якщо останні потужні
і широко розповсюджені в теплих морях, то для деяких кременистих
відкладів часто сприятливі холодні води. Вірогідно більша частина

67