Page 71 - 6869
P. 71

алювіально-озерних  відкладів  на  території  ДДЗ  пов’язаний  з
                            річковими долинами і давніми балками.
                                  Нижче     приводиться    більш   детальна    характеристика
                            четвертинних відкладів за генетичними типами.
                                  Льодовикові відклади. Найбільш поширені в басейні р. Дніпра
                            – дніпровська (риська) морена, яка покриває плато і спускається до
                            долини Дніпра  і найбільш крупних його приток. Відсутня морена
                            тільки в молодих долинах річок і балок, де вона розмита.
                                  Морена    представлена    червоно-бурим    невідсортованим
                            валунним суглинком, який в нижній частині товщі має інколи сіре і
                            зеленувато-сіре  забарвлення.  Подекуди  морена  представлена
                            валунними  супісками  або  пісками.  Морена  включає  валуни
                            кристалічних порід діаметром до 15-20 см, інколи навіть і більші.
                                  На території Чернігівського Полісся виділяють два літологічні
                            типи морени: перший тип – червоно- і жовто-бура морена зі значною
                            кількістю різних за розміром валунів, і другий – лесовидна морена з
                            невеликою кількістю дрібних валунів.
                                  Алювіальні  та  алювіально-озерні  відклади  поширені  в
                            долинах  рік  Дніпровсько-Донецької  западини  і  представлені
                            піщаними та піщано-глинистими шаруватими осадками потужністю
                            від 8 до 20 м і більше, які залягають на корінних породах і покриті
                            лесово-суглинистою  серією.  В  деяких  розрізах  цих  відкладів
                            зустрічаються викопні грунти.
                                  Делювіальні віклади. В ярах, які прорізають круті схили давніх
                            балок,    зустрічаються     делювіальні    лесовидні     відклади.
                            Петрографічний склад їх залежить від тих порід, які брали участь у
                            їхньому  формуванні.  На  території  ДДЗ  –  це  материнські  породи
                            сучасних грунтів, тобто лес і лесовидні суглинки, тому ці породи
                            мають  відповідний  механічний  склад.  Інколи  у  їхньому  складі
                            зустрічаються  косокутні  уламки  дочетвертинних  порід  (кремені  з
                            крейди  та  інші),  які  виходять  на  поверхню  вище  по  схилу.
                            Потужність делювіальних відкладів у відслоненнях від 1,1 до 11 м.

                                   Четвертинні відклади Українського кристалічного
                                                         масиву
                                  Серед  четвертинних  відкладів  Українського  кристалічного
                            масиву  виділяються:  1)  відклади  району  ,  розміщеного  в  межах
                            бувшого зледеніння  і 2) відклади району, розміщеного за межами
                            дніпровського (риського) зледеніння.
                                  В  межах  площі  бувшого  зледеніння  за  характером  будови













                                                            70
   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76