Page 71 - 6869

алювіально-озерних відкладів на території ДДЗ пов’язаний з
річковими долинами і давніми балками.
Нижче приводиться більш детальна характеристика
четвертинних відкладів за генетичними типами.
Льодовикові відклади. Найбільш поширені в басейні р. Дніпра
– дніпровська (риська) морена, яка покриває плато і спускається до
долини Дніпра і найбільш крупних його приток. Відсутня морена
тільки в молодих долинах річок і балок, де вона розмита.
Морена представлена червоно-бурим невідсортованим
валунним суглинком, який в нижній частині товщі має інколи сіре і
зеленувато-сіре забарвлення. Подекуди морена представлена
валунними супісками або пісками. Морена включає валуни
кристалічних порід діаметром до 15-20 см, інколи навіть і більші.
На території Чернігівського Полісся виділяють два літологічні
типи морени: перший тип – червоно- і жовто-бура морена зі значною
кількістю різних за розміром валунів, і другий – лесовидна морена з
невеликою кількістю дрібних валунів.
Алювіальні та алювіально-озерні відклади поширені в
долинах рік Дніпровсько-Донецької западини і представлені
піщаними та піщано-глинистими шаруватими осадками потужністю
від 8 до 20 м і більше, які залягають на корінних породах і покриті
лесово-суглинистою серією. В деяких розрізах цих відкладів
зустрічаються викопні грунти.
Делювіальні віклади. В ярах, які прорізають круті схили давніх
балок, зустрічаються делювіальні лесовидні відклади.
Петрографічний склад їх залежить від тих порід, які брали участь у
їхньому формуванні. На території ДДЗ – це материнські породи
сучасних грунтів, тобто лес і лесовидні суглинки, тому ці породи
мають відповідний механічний склад. Інколи у їхньому складі
зустрічаються косокутні уламки дочетвертинних порід (кремені з
крейди та інші), які виходять на поверхню вище по схилу.
Потужність делювіальних відкладів у відслоненнях від 1,1 до 11 м.

Четвертинні відклади Українського кристалічного
масиву
Серед четвертинних відкладів Українського кристалічного
масиву виділяються: 1) відклади району , розміщеного в межах
бувшого зледеніння і 2) відклади району, розміщеного за межами
дніпровського (риського) зледеніння.
В межах площі бувшого зледеніння за характером будови

70